Олімпійський чемпіон з тяжкої атлетики, заслужений майстер спорту України
Народився 8 вересня 1970 р. у с. Ногір Північної Осетії. Важкою атлетикою почав займатися з дитинства під керівництвом рекордсменів світу Фелікса і Віктора Нанієвих. Вже в 17 років стає майстром спорту СРСР, переможцем юнацьких змагань РРФСР і Радянського Союзу.
У 1989 р. був призваний до армії. Службу проходив в Україні, де продовжував тренуватися. Після демобілізації навчався на економічному факультеті Хмельницького технологічного інституту, де тренувався під керівництвом Михайла Мацьохи та Миколи Кравцова. Був включений до збірної команди України, у складі якої виступав на багатьох змаганнях союзного та світового масштабу. Чемпіон СРСР (1990 р.) серед юніорів, чемпіон Радянського Союзу серед дорослих (1991 р.). У 1992 р. бере участь у Кубку дружби, чемпіонаті Європи і виграє дві золоті медалі. Призер першості Співдружності незалежних країн (1992 р.), срібний призер XXV Олімпійських ігор у Барселоні (1992 р.). Дворазовий чемпіон світу і чемпіон Олімпійських ігор 1996 р.
У 1994 р. на чемпіонаті Європи в Чехії здобуває золоту медаль (світові рекорди: ривок-195.5 кг, поштовх -235.5 кг), на чемпіонаті світу в Туреччині -золота медаль (світові рекорди: ривок -198 кг, 200 кг, в сумі – 435 кг).
У 1996 р. на Олімпійських Іграх в Атланті-золота медаль у ваговій категорії до 108 кг (світовий рекорд у поштовху – 236 кг).
Офіційні світові рекорди Тимура Таймазова залишалися неподоланими впродовж декількох років (аж до зміни вагових категорій).
Має три вищі освіти: закінчив Хмельницький технологічний інститут, Північно-Осетинський державний університет за спеціальністю «Бухоблік, контроль і аналіз господарської діяльності» та Всеросійську державну податкову академію за спеціальністю «юрист».
Був депутатом Парламенту Республіки Північна Осетія-Аланія. У червні 2009 р. Тимур Таймазов призначений на посаду керівника Управління Федеральної податкової служби Республіки Північна Осетія-Аланін.
Нагороджений Почесною відзнакою Президента України (1995), хрестом «За мужність» (1996 р.).