18 вересня 2018 року у Хмельницькому національному університеті відбулася зустріч із відомими науковцями, лінгводидактами: доктором педагогічних наук, професором, завідувачем відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України Ніною Борисівною Голуб та доктором педагогічних наук, професором, головним науковим співробітником відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України Оленою Миколаївною Горошкіною.
Ця зустріч відбулася в рамках виконання умов угоди між кафедрою слов’янської філології ХНУ та відділом навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України.
Колом наукових інтересів Н. Б. Голуб є: шкільна методика навчання української мови; навчання риторики в школі та ЗВО; ключові й предметна компетентності; формування мовної особистості. Сферою наукових зацікавлень О. М. Горошкіної стали: питання лінгводидактики, сучасного підручникотворення, культури мовлення, риторики. Зараз відомі науковці-лінгводидакти працюють над реалізацією науково-дослідної роботи з методики компетентнісно орієнтованого навчання української мови.
Н. Б. Голуб та О. М. Горошкіна є авторами серії сучасних підручників з української мови для учнів ЗЗСО, найновіші з яких представили учасникам семінару для аналізу та обговорення.
Актуальними і цікавими для обговорення стали теми, що стосувалися методики компетентнісно орієнтованого навчання; принципів створення сучасних підручників з української мови; зміни структури і змісту підручника з української мови для учнів старших класів; критерії оцінювання навчальних досягнень учнів; текстоцентричний підхід у навчанні мови; навчання української мови в умовах Нової української школи; роль сучасного вчителя української мови у формуванні мовної особистості школяра; проблеми вивчення української мови у ЗВО (відповідно до освітніх стандартів) тощо.
«Концептуальні зміни в системі загальної середньої освіти спрямовують на пошуки альтернативних моделей організації навчання, шляхів забезпечення якості освіти, психолого-педагогічного й науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу. Серед стратегічних напрямів державної політики у сфері освіти визначено реалізацію принципу пріоритетності людини, модернізацію структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу. Таким чином, необхідність розроблення сучасної методики навчання української мови в школі зумовлена, з одного боку, зміною методологічних засад розуміння якості загальної середньої освіти, переглядом стратегій, посиленням функціонального компонента в навчанні, згідно з чим освітній результат визначається способами діяльності учня, досвідом матеріалізованої й інтелектуальної діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до світу. А з іншого – запитами практично всіх сфер сучасного суспільства на працівників і просто громадян, що добре володіють навичками спілкування. Нова методика навчання української мови повинна надати мовним знанням і вмінням ознак перспективи, посилити мотиваційний і діяльнісний складники процесу навчання української мови. Відповідно навчальний предмет (українська мова) необхідно розглядати як засіб розвитку», – Н. Б. Голуб.
«Серед багатьох проблем сучасної освіти є такі, без розв’язання яких не будуть працювати жодна концепція навчання, жодна освітня технологія. До них належить проблема створення підручників нового типу – за змістом, функціями, принципами викладання матеріалу. Стрімкі суспільні зміни впливають на учня – суб’єкта навчання, визначають зміну освітньої парадигми: запроваджується профільне навчання, використовуються інноваційні технології, спрямовані на всебічний розвиток особистості. Соціальне замовлення впливає на зміну чинних програм, а отже, об’єктивною необхідністю стає створення нових підручників – навчальних книжок нового покоління. Сучасний підручник повинен характеризуватися яскраво вираженим функціонально-стилістичним підходом до вивчення мовних одиниць, що дасть змогу учням усвідомлено їх засвоїти й використовувати у власній мовленнєвій практиці», – О. М. Горошкіна.
«Вдячна Ніні Борисівні та Олені Миколаївні за безліч корисної інформації. Закарбувала у своїй пам’яті, що вчитель має бути креативним, вміти зацікавити за змотивувати учня. Окрім того, ми повинні виховувати особистість, яка не буде пристосуванцем у суспільстві, а виховати сформовану, самодостатню, ініціативну, неконфліктну особистість, яка здатна працювати в команді та «оздоровити соціум», – Ангеліна Король, студентка групи ФУМ.
«Мене приємно вразило світобачення науковців. Вони довели, що у бідь-якому віці та статусі є можливість зростати, розвиватися, знаходити нові грані педагогічної діяльності, могти бути «на одній хвилі» з учнями, зацікавлювати їх. Хочеться брати приклад саме з таких педагогів», – Аліна Косарева, студентка групи ФУМ.
«Зустріч з відомими науковцями-методистами для мене стала надзвичайно важливою. Я зрозуміла, що методика – це наука, яка постійно розвивається, змінюється, оновлюється. А завданням вчителя української мови є виховувати любов до мови. А ще – сучасний учитель має бути мобільним», – Марина Коваль, студентка групи ФУМ.
«Безмежно вдячна видатним науковцям Н. Б. Голуб та О. М. Горошкіній за створення мого уявлення про важкий і важливий шлях написання підручників, про систему добору вправ, про розуміння суті структури підручника нового покоління з української мови», – Вікторія Атаманчук, студентка групи ФПП.
У семінарі взяли участь студенти-філологи спеціальностей «Філологія. Українська мова та література» та «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), викладачі кафедри української філології та кафедри слов’янської філології ХНУ, вчителі та викладачі ЗЗСО та ЗВО України.
Щиро дякуємо д. пед. н., професорові Н. Б. Голуб та д. пед. н., професорові О. М. Горошкіній за участь у науково-методичному семінарі, за мудрі настанови у професійній діяльності для викладачів та вчителів, за створення жаги у студентів до педагогічної професії! Сподіваємося на наступні зустрічі!
Інформація кафедри слов’янської філології