Студентська науково-практична конференція з полоністики у ХНУ

27 листопада кафедра слов’янської філології Хмельницького національного університету провела студентську науково-практичну конференцію, присвячену актуальним питанням філології (перекладознавства) та приурочену до Дня незалежності Польщі.

Участь в конференції взяли студенти спеціальності «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська», «Філологія. Українська мова та література» (які вивчають польську мову) та викладачі кафедри слов’янської філології.

Відкрила конференцію із вступним словом завідувач кафедри слов’янської філології, к. пед. н., доцент Н. Подлевська, яка привітала учасників конференції та відзначила важливість для кожної людини знання історії, культурних цінностей, традицій, мови тієї країни, громадянином якої є, на території якої проживає людина. Особливу увагу звернула на цінність кожної особистості в сьогоднішніх умовах – збереження ідентичності українського народу, територіальної цілісності, показавши на прикладах боротьби і відстоювання своєї незалежності польським народом у різний історичний період.

Перед основною частиною конференції студентка 1 курсу спеціальності «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно)» Юлія Скакуновська прочитала поезію А. Міцкевича «Do M…», з якою здобула цьогоріч II місце у XXVII Конкурсі декламаторів ім. Адама Міцкевича «KRESY 2018».

Старший викладач кафедри, кандидат теологічних наук І. Сашко розповіла про те, як відбувався процес подання наукових робіт на кафедру, склад журі, відбір найкращих робіт, які заслуговують нагород. Загалом було подано 17 робіт, які присвячені історичним подіям, культурі і традиціям Польщі, а також мовним особливостям. У складі журі були викладачі кафедри: Ю. Серкова, О. Дутковська, І. Сашко.

Надзвичайно приємною несподіванкою стала робота студентів-полоністів 4 курсу (режисер В. Чорноус, студентка), які створили і показали відеофільм про історичну пам’ять носіїв польської мови та культурних традицій з м. Городка, про вшанування пам’яті репресованих у м. Хмельницькому, про данину тим, хто прагнув незалежності. (Для всіх охочих побачити відеофільм зможемо розмістити його у соцмережах).

За підтримки Фундації «Свобода і демократія» студентки-переможці (4 місця) були нагороджені цінними подарунками, які вручила Голова спілки поляків м. Хмельницького, голова методичного об’єднання вчителів польської мови Хмельницької області, старший викладач кафедри слов’янської філології Ю. Серкова. Переможцями стали:

1 місце – Дарія Дроник (4 курс);

2 місце – Вероніка Чорноус (4 курс);

3 місце – Любов Гнатюк (1 курс, магістр);

4 місце – Юлія Коростіль (4 курс).

Також заохочувальними призами були нагороджені учасниці конкурсу, чиї роботи не здобули переможних місць, проте суттєво відрізнялися за актуальністю та змістом від решти (Аліна Старух (2 курс), Діана Гагаріна (3 курс), Марія Кравчук (3 курс)).

Після нагородження студенти-переможці презентували свої наукові праці.

Дарина Дроник (студентка 4 курсу): «Моя праця «Zbrodnia katyńska w obronie prawdy o niepodległość» присвячена великій трагедії польського народу, що відбулася у 40-х роках ХХ століття, у часи Сталінського тоталітарного режиму. Це були події, коли у Катинському лісі та ще кількох інших областях було відібранно життя близько 20000 представників польської військової еліти».

Вероніка Чорноус (студентка 4 курсу): «Моя праця має назву «Tak nam dopomóż, Bóg! «Rota» jako przysięga Bogu i Ojczyżni». Присвячена польському народу, який тривалий час боровся за незалежність своєї Батьківщини. У цій праці аналізується твір Марії Конопніцької «Rota», де авторка закликає поляків не втрачати духа свободи й з непохитною вірою боротися за світле майбутнє свого народу».

Любов Гнатюк (магістрант 1 курсу): «У своїй науковій праці «Konrad Wallenrod – apoteoza zdrady czy jej tragizm?» я аналізувала твір Адама Міцкевича, зокрема вчинок головного героя, який ще дитиною потрапив у полон до германців з Тевтонського ордену, отримав нове ім’я, досяг успіхів у військовій справі. Дорослою людиною він повертається на Батьківщину, щоб подолати німецький Тевтонський орден, що загрожував його Вітчизні. Чи можна вважати зрадою ганебний вчинок заради визволення своєї Батьківщини?»

Юлія Коростіль (студентка 4 курсу): «У своїй статті «Juliusz Słowacki (1809-1849) – urodził się poetą, a zmarł prorokiem» я провела паралель між трагічною долею Кордіана, головного героя твору Ю. Словацького – одного з польських пророків, та долею поляків під час Великого терору в Україні. Літературні та духовні інтуїції великого романтика виявилися пророчими».

Декан гуманітарно-педагогічного факультету, кандидат філологічних наук, доцент Л. Станіславова подякувала кафедрі слов’янської філології за підготовку, організацію і проведення студентської науково-практичної конференції і, звісно ж, студентам, які взяли безпосередню участь у конференції (написання наукових робіт, дослідження мовно-історичних проблем, створення відеофільму, підготовка промови на конференцію), а також за активну участь усім присутнім студентам, побажавши й надалі бути активними та результативним у всіх видах студентського життя.

Наукові дослідження учасників конференції найближчим часом будуть видруковані у збірнику «Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, дидактика» (випуск 5), присвяченому 100-річчю незалежності Польщі.

Запрошуємо всіх зацікавлених актуальними питаннями філології, перекладознавства, полоністики до наукової співпраці!

Інформація кафедри слов’янської філології