РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 1997 року. Зазвичай у цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Важливим задля вшанування української писемності та мови є проведення Радіодиктанту національної єдності, мета якого – не лише перевірити грамотність і знання мовних норм, але й об’єднати людей усього світу навколо України.

 Кафедра української філології та кафедра слов’янської філології, відділ навчально-виховної роботи організували спільне з українською громадськістю написання радіодиктанту у Хмельницькому національному університеті. Інна Горячок, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської філології, завідувач відділу навчально-виховної роботи ознайомила присутніх з історією цього свята.  Із вітальннм словом звернулася доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології Інна Царалунга. Учениця ТБЛ ім. А. Мазура Анастасія Горячок виконала зворушливу пісню «Я-Україна», студентки 4 курсу спеціальності «Філологія. Українська мова та література» Валентина Мосійчук та  Олександра Ліщук продекламували патріотичні поезії, студентка 4 курсу спеціальності «Середня освіта. Українська мова та література. Англійська мова» Дарина Гладка подарувала слухачам ліричну пісню на слова Лесі Українки, а студентка 4 курсу спеціальності «Середня освіта. Українська мова та література. Польська мова та література» Софія Кобельник презентувала  авторську поезію «Моїй країні».

Професорсько-викладацький склад та студентство Хмельницького національного університету  робить спільну справу – підтримує і поширює українську мову, літературу, культуру. У час загарбницької російсько-української війни наша реальність змінилася, виникло чимало гострих проблем, перед якими постала українська держава та все українство. Однак ми всією спільнотою тримаємо оборону, відстоюємо державну незалежність, нашу самоідентичність, самобутнє українське слово, силу якого описано в поезії Олександра Олеся:

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним!

Тож нехай прадавнє українське слово й надалі обороняє, надихає, згуртовує, особливо сьогодні, коли захисники і захисниці самовіддано тримають наше небо, відстоюють нашу свободу та незалежність!