Новіков Микола Васильович

Новиков Микола Васильович (також Новіков; 10 квітня 1932) — пом. 7 квітня 2017) — український учений у галузі матеріалознавства і міцності матеріалів, доктор технічних наук (1975), професор (1977), академік Національної академії наук України (1995), Заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат Державних премій в галузі науки і техніки УРСР, України (1974, 1981, 1996).

Біографія

Народився 10 квітня 1932 року в м. Київ. Розпочав трудовий шлях у 1954 р. після закінчення з відзнакою механічного факультету Київського політехнічного інституту. Уже тоді поряд з навчанням в аспірантурі він займався викладацькою роботою. Працюючи (з 1957 р.) в Інституті металокераміки і спецсплавів АН УРСР (тепер Інститут проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України), захистив кандидатську дисертацію, яка була присвячена актуальній проблемі підвищення довговічності турболопаток за рахунок демпфуючої здатності металів при поздовжньо-крутильних коливаннях за високих температур. Результати досліджень ученого були прийняті для впровадження турбобудівними підприємствами.

Його неодноразово обирали членом Міжнародної асоціації розвитку досліджень в галузі високих тисків, членом Консультативного комітету з проекту науково-технологічної переваги в галузі надвисоких тисків і температури (Японія). Він був членом президії Торгово-промислової палати, Наукової ради АН СРСР з фізики і техніки високих тисків, заступником голови комісії з космічних досліджень АН УРСР, членом комісії з науково-технічного прогресу Президії Ради Міністрів УРСР, членом Національної ради України з науки і технологій тощо. Нині вчений — член Бюро Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України та член координаційної ради з пріоритетного напряму розвитку науки і техніки України «Нові речовини і матеріали», голова Наукової ради «Високі тиски у матеріалознавстві» НАН України, голова секції «Машинобудування і транспорт» Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, член президії Торгово-промислової палати України і Ради Київської торгово-промислової палати, член Міжнародного товариства матеріалознавців (ASM International).

Помер 7 квітня 2017 року. Похований 10 квітня у місті Києві.

Наукові заслуги М. В. Новикова тричі відзначені Державними преміями в галузі науки і техніки УРСР, України (1974, 1981, 1996), він лауреат академічних премій ім. Є. О. Патона (1983), ім. І. М. Францевича (1996) та ім. Г. В. Карпенка (2016). Ряду міжнародних премій удостоєна керована М. В. Новиковим установа. Це, зокрема, «Золотий Меркурій» (1982, Аддис-Абеба), знак «Золота Зірка—Арка Європи», «Одіссей» Міжнародної академії «КОНТЕНАНТ», «Золота медаль SPI» Міжнародної асоціації сприяння національній промисловості (Франція) тощо.

За вагомий внесок у розвиток науки Миколу Васильовича нагороджено відзнакою Президента України — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998) та чотирма іншими орденами, багатьма медалями, почесними знаками. Він удостоєний також золотого ордена «Кирило і Мефодій» (1985, Болгарія), ордена Миколи Чудотворця Міжнародного фонду «За примноження добра на Землі» (1998), медалей ряду країн.