До 20-ї річниці Помаранчевої та 10-ї річниці революції Гідності приурочене виїзне засідання національно-патріотичного клубу «Ми – українці» до садиби родини Орловських в селі Маліївці, Новодунаєвецької селищної громади.
Перед тим, як вирушити в подорож по малій Батьківщині, усі учасники вшанували пам’ять тих, хто протягом століть боронив Україну, хвилиною мовчання… В знак поваги і вдячності – поклали квіти до меморіального знаку ГЕРОЯМ СЛАВА.
Виїхавши за місто, спікер клубу професор Юрій Земський розпочав засідання клубу.
Година часу до приїзду у палац Орловських в с. Маліївці була заповнена цікавою розповіддю доктора історичних наук Земського Юрія Сергійовича про ситуацію в незалежній Україні з кінця 90-х років до повномасштабного вторгнення агресора до України. Причини і наслідки двох націоформуючих революцій новітньої історії України, про факти, документи, а іноді не підтверджені здогадки, з цікавістю вислухали студенти.
Гучними оплесками подякували Юрію Сергійовичу за розповідь!
А от і Маліївці!
Садиба Орловських у селі Маліївці на Хмельниччині була збудована відомим польським архітектором Доменіко Мерліні у стилі французького класицизму і знаходиться у мальовничій місцевості.
У 1775 р. 17 гектарів мальовничого куточка Поділля придбав фаворит останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського – Ян Орловський. За основу будівництва було взято проекти резиденцій часів французького короля Людовіка ХVІ.
Родина Орловських, (чотири покоління) володіла Маліївцями до революції 1917 р., згодом їм вдалося вивезти своє рухоме майно до Одеси, а звідти з втратами – кораблем до Франції. Маєток зберігся дякуючи розташуванню в ньому медичних закладів – в радянські часи це був обласний протитуберкульозний дитячий санаторій.
Екскурсовод розпочав знайомство з палацом при вході з північної його сторони, де на лівому бічному портику зазначена дата побудови – 1788 р.
Заходимо – чудове фойє з родинними гербами і балконом другого поверху, спальня графині в мармурі, кабінет графа з оригінальним робочим столом, що на історичному фото у збільшенні на банері
і бальна зала з балконом, що була відреставрована у 2005 р., із зображеннями музичних інструментів, ліпниною та стелею, увінчаною двома пишними розетками, з яких звисають люстри.
У минулому ці приміщення прикрашали полотна Рафаеля та кращих польських живописців. Усі вони у приватних колекціях, а два з них, невідомо як, потрапили до Третяковської галереї…
Відомо, що у величезній бібліотеці господаря зберігалися цінні фоліанти. Поблизу у зимовому саду вирощували рідкісні троянди, а у стайнях були породисті коні. На жаль, навіть фото не збереглися…
Для постійних учасників клубу «Ми – українці» підготували сюрприз – вручення, у банкетній залі палацу, Сертифікатів, що засвідчують членство у клубі, статус почесного спікера та президента клубу. Вітання і теплі слова – кожному!
Навколо палацу талановитий ірландський майстер Діонісій Макклер та садівник Д. Клігер заклали великий ландшафтний парк. На сьогодні первісне планування парку втрачено, ніхто не займався збереженням пам’ятки садово-паркового мистецтва. Хоча деякі «перлинки» залишились: зростають 100-річні сосни, дерева модрини, горіха, бука, 200-річного ясена та бузкова алея. Усього – 84 види деревних рослин! Збереглося джерело питної води із барельєфом лева і невеликим басейном, висока скеля з штучним водоспадом висотою 18 м і водонапірна башта висотою 25 м у вигляді вежі з оглядовим майданчиком, оточеної садом та парадним в’їздом до палацу
Ось і закінчується подорож. По дорозі додому не оминули зоопарк в с. Мацьківці. Страуси, ручні лані, олені, вівці, павліни, цісарки, …
Фото на згадку і повертаємось!
«Впіймали» осінній, теплий, сонячний листопадовий день!
Запрошуємо до участі.
Координатор клубу «Ми – українці», голова Ради ветеранів
Людмила Байдич ( конт .тел. 0962700113)