Сьогодні Україна як ніколи потребує фахівців з міжнародних відносин, які володіють лідерськими якостями, здатні масштабно мислити, вміють швидко реагувати на змінні процеси на міжнародній арені, приймати рішення та знаходити ефективні формули компромісу, попереджати негативний розвиток подій, розблоковувати конфлікти.
Фахівців саме такого ґатунку і повинні готувати виші нашої держави. Сучасні реформи в освіті, запровадження нового Закону «Про вищу освіту» (2014 р.) відкрили для освітян широкі можливості створення основних документів, які регламентують навчальний процес. У Хмельницькому національному університеті також активно розробляються освітні програми підготовки фахівців з міжнародних відносин. Професорсько-викладацький склад факультету міжнародних відносин проводить ґрунтовний аналіз особливостей підготовки майбутнього професіонала з урахуванням потреб ринку праці та вимог сучасного глобалізованого суспільства. Так у пошуках відповіді на сакральне питання: «Яким же сьогодні повинен бути фахівець-міжнародник, аби гідно представляти нашу державу перед світовою громадою?» ми звернулись до Надзвичайного і Повноважного Посла, Постійного представника України при ООН Юрія Анатолійовича Сергеєва, який є взірцем блискучої дипломатії, особливо в теперішніх, складних для України, умовах. Слід відзначити, що Юрій Анатолійович є не лише дипломатом найвищого дипломатичного рангу, але й має за плечима чималий досвід викладацької та керівної роботи у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і тому чудово розуміється на системі вищої освіти.
Юрію Анатолійовичу, сьогодні вища освіта України зазнає змін та виходить на якісно новий рівень. Змінюються підходи до підготовки фахівців, зокрема, і з міжнародних відносин. Яким чином, на Ваш думку, повинно бути сьогодні організоване навчання майбутнього фахівця, щоб у подальшому він міг успішно виконувати свої професійні обов’язки на міжнародній арені?
Варто розпочати з того, що підґрунтям до сьогоднішніх змін у освіті став Сорбоно-Болонський процес, який і слугував дороговказом для вітчизняної вищої освіти, визначаючи напрямок до входження у світовий освітній простір. Я пишаюсь тим, що я був причетним до процесу приєднання України до Сорбоно-Болонського процесу за часів моєї роботи послом у Франції. У той час я брав активну участь у проведенні обговорення доцільності входження України до цього процесу та тих можливостей, які зможуть відкритись для вітчизняних освітян і студентства з приєднанням до вищезазначеного процесу. Було проведено чимало зустрічей, конференцій, присвячених можливій участі України в Сорбоно-Болонському процесі, і ось у травні 2005 року сталась визначна і, можна сказати, доленосна подія для нашої освіти, – ми стали невід’ємною частиною процесу структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи. Цей крок ознаменував чимало роботи для освітян, адже системи освіти у різних країнах суттєво відрізнялись одна від одної. Частково цей процес триває і зараз. Загалом, на мою думку, наша освіта і далі повинна розвиватись європейським шляхом. Ми з нього починали, наші старовинні університети були прив’язані до європейських традицій. Тепер ми знову повертаємось до витоків. Для молоді це щасливий час. Чому? Тому що будуть задіяні різні програми, такі як Galileo, Copernicus та інші, за якими студент починає вчитись в одному університеті, а потім продовжує в іншому. Отакий мобільний безперервний процес обміну та взаємонавчання, звичайно, важливий для України, яка стала на шлях європейської інтеграції.
Юрію Анатолійовичу, Ви маєте значний досвід роботи у дипломатії і зараз продовжуєте представляти Україну у ООН. З огляду на пройдений професійний шлях, як Ви вважаєте, до чого повинен бути готовий фахівець з міжнародних відносин і чого повинен навчити його виш, які знання йому дати?
Фахівець з міжнародних відносин повинен бути, в першу чергу, людиною з широким кругозором, бути всесторонньо розвиненою особистістю, яка вміє швидко адаптовуватись до змін у міжнародному середовищі, бути толерантним, розумітись на культурі та історії як свого, так і інших народів та держав, постійно працювати над собою, самовдосконалюватись. Не малу роль відіграє покликання до професії, адже багато хто приходить в неї вже маючи за плечима не один диплом із зовсім інших, іноді навіть неспоріднених, спеціальностей.
Зрозуміло, що фахівець з міжнародних відносин співпрацює зі світовою спільнотою і цей діалог повинен бути забезпечений як мінімум знанням іноземної мови. Як щодо мовної підготовки фахівця-міжнародника? Які мови слід вивчати в університеті?
Досконале володіння іноземними мовами є важливим і необхідним інструментом у роботі фахівця-міжнародника. У міжнародних організаціях, як, власне, і в ООН, робочими мовами є англійська та французька мови. Тому для того, хто у подальшому працюватиме у міжнародних організаціях, обов’язково знати ці дві мови. Взагалі вивчати мови слід починати якомога раніше і знати хоча б одну романську, одну германську та одну східну мови. На базі цих мов можна буде потім вивчати, споріднені до них мови. Таким чином, три мови не є обмеженням і чим більше випускник знає мов, тим краще.
А які особливості роботи в ООН? Можливо до роботи в цій організації потрібна спеціальна підготовка?
Якщо поглянути зі сторони на роботу ООН, то все виглядає дуже гарно. А насправді – це рутинна робота. Буває, що ти зранку до ночі дискутуєш одну кому в документі і доводиш, чого вона має стояти тут, а не там. Питання в тім, що людина, яка їде працювати в міжнародну організацію, особливо коли є невеликий штат співробітників, повинна бути готова виконувати різні завдання. Хтось приїжджає, наприклад, з освітою міжнародника-економіста, а виникає потреба у вивченні питання роззброєння. Людина має глибоко зрозуміти проблему, вивчити історію питання, стати експертом, знати до кого звертатись з цього питання, з ким спілкуватись, готувати доповіді та матеріали з цієї теми. І тут вже необхідна від фахівця здатність використовувати свої знання у нових обставинах. Тобто, якщо у людини є фундаментальна освіта і вона розуміє, як вести пошук, то вона знайде спосіб, як виконати завдання. Ще одним важливим фактором у роботі в ООН є те, що треба бути готовим до того, що в цій організації є 193 члени і з ними треба співпрацювати. Тому вже з дитинства у людини має бути вироблено почуття власної гідності і вміння представити свою власну культуру. Також у ході роботи доведеться відвідувати заходи, організовані представниками інших країн, вдумуватись, у чому полягає суть міжрелігійного діалогу, який, до речі, є одним з фундаментальних у ООН, міжкультурного діалогу. Необхідно розуміти представників інших країн, щоб зрозуміли тебе і твій народ. Тому людина, яка збирається працювати у ООН, має бути готова до того, щоб розуміти потреби інших.
Щиро вдячна Вам, Юрію Анатолійовичу, за те, що Ви знайшли час і можливість зустрітись для інтерв’ю. Високо цінуємо Вашу роботу і бажаємо Вам перемог на міжнародній арені та миру всім нам. А ми зі свого боку обіцяємо готувати достойних фахівців з міжнародних відносин, які б гордо несли місію, яку довірила їм держава.
Постійне представництво України при ООН, м. Нью-Йорк, США.
Інтерв’ю провела доцент кафедри перекладу Скиба К.М.