ДОСВІД ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ З РОЗВИТКУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ВИКЛИКАВ ІНТЕРЕС МІЖНАРОДНОЇ ОСВІТЯНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

З 5-го по 9-те липня професор кафедри менеджменту, доктор економічних наук Стадник Валентина Василівна брала участь у міжнародній науково-практичній конференції «Інклюзивна освіта в міжнародному порівнянні», яка проходила у Віденському університеті (Австрія). Ця конференція стала ще одним важливим етапом у реалізації спільного європейського проекту ТЕМПУС-4 «Підготовка педагогів і освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами і організаціями». Проект здійснюється міжнародною командою із 20 учасників, об’єднаних у науковий консорціум під керівництвом провідного фахівця у сфері педагогіки і освітнього менеджменту професора Ольги Грауманн (Фондовийуніверситет м. Хільдесхайм, Німеччина).

Пленарна доповідь проф. О. Грауманн

Учасники конференції обговорили важливі питання розвитку інклюзивної освіти, ознайомились із передовим досвідом упровадження інклюзивної освіти у розвинених європейських країнах, обмінялись власними науковими здобутками у цій сфері.

На конференції в доповіді кожного учасника підкреслювалось, що сучасна освіта має сприяти реалізації можливостей кожної людини знайти своє місце в житті. І вища школа нині все більше відступає від традиціоналізму у організації навчального процесу, в ході якого усі студенти опановують необхідний обсяг знань в заданому графіками навчального процесу режимі. Сучасне суспільство стає більш толерантним до інших форм засвоєння знань, які відповідають високій мобільності й гетерогенності середовища існування і зростаючій інформаційній щільності професійної діяльності людей.

Учасники конференції підкреслювали, що інклюзивне освітнє середовище вищої школи має забезпечувати різні освітні потреби – як студентів, що мають високий інтелектуальний потенціал, який дозволяє їм набагато швидше, ніж основній масі слухачів, опановувати нові знання, так і студентів із обмеженими фізичними можливостями. Це передбачає організацію освітнього процесу з доволі високим рівнем інклюзивності (тобто, наближенням структури змісту і технології навчання до освітніх потреб і здатності сприйняття інформації у різних студентів).

Серед доповідей, які викликали жвавий інтерес слухачів, була й доповідь проф. В.В.Стадник, яка розповіла про можливості дистанційної форми навчання реалізувати політику педагогічного різноманіття (інклюзії) у вищій школі.

Як зазначила у своїй доповіді проф. В.В. Стадник, головною перевагою дистанційної форми навчання є надання можливості кожному студенту опрацьовувати навчальний матеріал згідно індивідуально обраної траєкторії навчання. Це стосується як швидкості засвоєння матеріалу, так і його змісту і має велике значення для людей з різними освітніми потребами.

Висвітлюючи особливості організації дистанційного навчання в Хмельницькому національному університеті, проф. В.В. Стадник особливо наголосила на нових розробках факультету, які підвищують рівень інклюзивності інформаційно-освітнього середовища. Завдяки ініціативі декана факультету, доктора технічних наук, професора Миколи Петровича Мазура, у програмно-інформаційне забезпечення дистанційного навчання внесено зміни, які дають змогу оптимізувати структуру і змістовну частину навчального процесу з урахуванням освітніх потреб та можливостей засвоювати інформацію кожного із студентів згідно обраної ним траєкторії навчання. Природно, що ця самостійність не стосується змісту нормативного блоку дисциплін, а передбачає тільки ініціативу слухачів в їх перевагах щодо дисциплін за вибором, а також у швидкості та обсягах засвоєння матеріалу. Останнє досягається шляхом використання адаптивних сценаріїв навчання, які містять блоки з різним ступенем складності навчального матеріалу.

Це означає, що зміст дистанційних курсів є багатоваріантним, тобто матеріал кожної теми структурований за ступенем складності – від мінімально необхідного для засвоєння наступного матеріалу – і до такого, що дозволяє студентам глибше розібратися у відповідних питаннях і осмислити їх на більш високому теоретичному та практичному рівнях. Це дає можливість студенту самому вибирати ступінь складності та обсяг дистанційного курсу, який їм буде вивчатися. Система за його запитом автоматично генерує: або базовий курс, або курс поглибленого вивчення предмета, або курс високого (наукового) рівня, підключаючи або виключаючи з обсягу матеріалу ті чи інші навчальні блоки. Тим самим підтримується достатній рівень мотивації до отримання знань у студентів з різними можливостями сприйняття та засвоєння матеріалу. У той же час система контролю засвоєння рівня знання побудована таким чином, щоб зміст і складність подальших занять автоматично визначалися залежно від поточних результатів навчання.

На сьогодні в університеті здійснюється підготовка за дистанційною формою навчання за 12 напрямами і спеціальностями, в тому числі за повним і скороченим термінами навчання. Для цього викладачами університету розроблено 1203 навчальних курси, які занесені у інформаційне віртуальне середовище дистанційного навчання.

Учасники конференції дуже зацікавилися досвідом Хмельницького національного університету у розвитку програмно-інформаційного середовища дистанційної форми навчання. У своїх коментарях вони зазначили, що це значно розширює можливості університетів створювати освітній простір з високим рівнем інтерактивності та інклюзії.

Програма конференції була дуже насиченою – як у науковому плані, так і суто пізнавальному.

Учасники конференції з України під час екскурсії Віднем

За результатами конференції прийнято рішення про подальшу співпрацю між учасниками консорціуму для використання тих розробок кожного із них, які дають змогу вдосконалювати навчальний процес у вищій школі відповідно до вимог часу.

Відділ зв’язків з громадськістю Хмельницького національного університету