Діти – це завжди зворушливо. Саме вони роблять наше життя щасливим. Молоді сім’ї чекають народження немовлят, бабусі й дідусі – радіють онукам. Серце радіє, коли бачиш повноцінну родину, в якій лунає дзвінкий сміх дітлахів.
Як же це гарно, коли мама заплітає своїй донечці косички, а тато навчає сина захищати сестричку; коли дітки йдуть до садочка, потім – до школи… Коли кожен з них у дитячих мріях хоче бути вчителькою, мамою, татом; коли у різдвяні свята всі рідні збираються за одним столом у молитві до Бога…
Проте болісно, що є дивні люди, які не цінують те, що дає життя… У таких прикрих випадках діти потрапляють до дитячих будинків. Це місце, де немає ні мами, ні тата… Малюки залишаються сам на сам зі своїм життям, зі своїми переживаннями, різноманітними подіями, радостями, печалями, миттєвостями. Усі небайдужі допомагають їм, відвідують, спілкуються. Та їм не вистачає одного – сім’ї, родинного затишку, маминої ласки, захисту тата. Пусті слова того, хто не бачив на власні очі тих чудових діток, які чекають, що на них звернуть увагу, з ними побавляться, обіймуть.
Ось і наша група ФУМ-12-1 вирішила зробити добре діло – долучитися до благодійної справи, яка б підбадьорила діток. Ми підтримали традицію, започатковану студентським літературним театром «Глорія», яку щорічно разом з глоріанцями оригінально оновлюють українські філологи 3-го курсу під час вивчення навчального предмета «Дитяча література», – постановка новорічної казки для малят. Тож, ми збиралися щодня і писали разом казку! Літературний експеримент вдався! Від викладача навчального курсу Таїсії Коваль отримали «відмінно»! І поставили перед собою нове завдання: сподобатися діткам-глядачам! Розбирали ролі, шили костюми, шукали ялинку та вогники… Нас чекала малеча!!! А подарунки?!
Ніхто не залишився байдужим до нашої колективної справи: завдяки студентам, мешканцям гуртожитку №1 та №5, викладачам кафедри української філології, кафедри слов’янської філології, кафедри здоров’я людини, деканату гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету було зібрано 2000 гривень! «Глорія» принесла діткам багато гарних іграшок, наша група придбала для малечі теплі речі та оригінальні дитячі ігри. Після новорічного заходу ми прийшли до дитячого будинку, щоб віддати діткам на пам’ять фотографії (фотограф Юрій Ковальчук) та відео (відеоператор Наталія Оріщена). Найбільше зусиль витратили наші невтомні організатори – староста групи та Снігуронька нашої казки Вікторія Лімбах і помічник художнього керівника «Глорії» Євгеній Нєдєлін.
6 грудня ми з «Новорічним сюрпризом» і подарунками завітали до маленьких мешканців Хмельницького обласного будинку «Дивосвіт». А вони нас чекали!!! Старшенькі по-господарськи зазирнули і на репетицію!!! Під час свята дітки із захопленням спостерігали за пригодами героїв, співпереживали Снігуроньці, разом із Феєю рятували її від лихого Кощія!!!
Нас, дорослих, надзвичайно розчулила дитяча відвертість, доброзичливість та довіра. Кожен з маленьких глядачів хотів поспілкуватися із живими казковими персонажами, поділитися останніми новинами, потримати за руку.
І по-справжньому посваритися з лиходіями – Кощієм, Бабою Ягою та кікіморами! І діткам-співучасникам казкового дійства це вдалося! А ще: один із хлопчиків зумів розсмішити Царівну Несміяну, подарувавши усім глядачам майстерне виконання гуморесок!!!
Маленьким господарям дитячого будинку так було важливо, щоб їх почули. Хтось із них розповідав тітоньці Зимі, що хоче фарбувати нігті, як дорослий; інший скаржився прекрасній Феї, що у нього випав зуб!
Кумедно дослухалася малеча і до хитрої Лисички та доброго Зайчика.
Співали і танцювали з тендітними сніжинками!
Снігуронька весело загадувала загадки, а дітки навперебій розгадували та отримували нагороду від Сніжинки!
Малята за бажанням розповідали вірші, бо дуже хотіли отримати подарунок від Діда Мороза! Несподівано один хлопчик замість віршика виконав Гімн України, а інші маленькі патріоти підспівували, тримаючи руку на серці… У дорослих з’явилися сльози незбагненої радості та гордості за майбутніх громадян України!
Нас надзвичайно вразив вчинок хлопчика Дмитра. Справжнісінький бешкетник! Навіть перехитрив Дідуся Мороза, сказавши, що йому не дісталося подарунка (хоча вже мав одного!). А коли свято закінчилося, Дмитрик підійшов до Кощія та віддав подарунок зі словами: «Візьми, у мене вже є один. Але не будь більше злим!».
Казкове свято увінчалося новорічним хороводом. Не хотілося розлучатися ні нам, ні діткам! Адже впродовж вечора обмінювалися посмішками і бурхливими оплесками!
Досі на душі радісно від того, що подарували малятам новорічний настрій, а можливо, – і надію на щось дуже хороше у новому році. Щасливі, що відвідали маленьких мешканців будинку «Дивосвіт», ще й у день католицького празника Святого Миколая… Ми – усі учасники благодійної акції – сердечно сподіваємося, що дітки будуть жити і творити у мирній Україні і обов’язково знайдуть свою родину, яка даруватиме їм любов, добро, радість і турботу! Нехай щастить нашим маленьким друзям-українцям!
Ткачук Ліна
тітонька Зима, студентка групи ФУМ-12-1