У своєму інтерв’ю на першій прес-конференції 4 березня Міністр освіти і науки України Сергій Квіт наголосив, що сьогодні у центрі уваги Міністерства – якість освіти, якість навчання, якість викладання, якість наукових досліджень, забезпечення максимальної прозорості та відкритості надання освітніх послуг в контексті Болонського процесу.
Приєднавшись до Болонського процесу, Україна взяла на себе зобов’язання проводити роботу з приведення якості національної освіти у відповідність до європейських стандартів.
Перша прес-конференція Міністра освіти і науки України Сергія Квіта
У 2004 році згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України Хмельницький національний університет увійшов до числа п’ятдесяти восьми провідних навчальних закладів України, які розпочали широкомасштабний освітянський експеримент щодо впровадження принципів Болонської декларації. Чимала робота у цьому напрямку в ХНУ вже проведена.
На сьогодні можна виділити 5 основних кроків що зробили практичний внесок у реалізацію положень Болонського процесу та забезпечують якісну та прозору освіту в Хмельницькому національному університеті.
1. Впровадження рейтингово-накопичувальної системи контролю знань студентів.
Однією з поширених у європейській освітній практиці технологією контролю є рейтингова система оцінювання знань студентів, яка сьогодні успішно запроваджена в нашому університеті. Накопичувальна рейтингова система оцінювання знань студентів базується на таких основних елементах: навчальні параметри, структура знаннєвих компонентів дисципліни, критерії, шкала оцінювання, інтервальна шкала переходу до оцінок ECTS, форми підсумкового і поточного контролю.
Сутність її полягає у переносі акцентів оцінювання навчальних досягнень студентів. Воно здійснюється не лише наприкінці семестру, а впродовж нього шляхом систематичного контролю роботи студентів у формі виконання різноманітних індивідуальних завдань, написання і здачі рефератів, есе, колоквіумів, модулів тощо. Використання рейтингової технології оцінювання знань дає можливості виставити студенту підсумкову оцінку за дисципліну на базі його поточних оцінок отриманих протягом всього семестру та вагових коефіцієнтів для кожного виду навчальної роботи згідно із робочою програмою навчальної дисципліни. Відповідно запроваджене співвідношення вітчизняної шкали оцінювання та ЄCTS, яке дозволяє об’єктивно оцінити результати навчальних досягнень студентів через інтервальну шкалу переходу.
Даний підхід щодо поточного та підсумкового контролю знань студентів упроваджено в діяльність ХНУ у 2008 році. Ця система не просто «приживалась» в університеті, так результати окремих семестрів були не дуже вдалими і характеризувались низьким рівнем успішності та якості знань. Не всі студенти встигали за цією технологією своєчасно здавати контрольні точки та набрати необхідну кількість балів. Мали місце випадки коли більше 50% студентів не в змозі були отримати рейтингово-підсумкову оцінку протягом навчальної частини семестру і лише починаючи з 2012 року показники результатів освітньої діяльності університету почали відповідати встановленим нормам. Прикладом цього є результати, отриманні за І семестр поточного навчального року.
Так станом на кінець першого семестру поточного навчального року 4948 студентів денної форми навчання мали можливість одержати рейтингово-підсумкові оцінки. З них 4382 студенти, а це майже 90% отримали оцінки за результатами поточного та підсумкового контролю знань протягом семестру. На екзаменаційну сесію вийшли лише 566 студентів, що становить 10%. Це свідчить про високу ефективність започаткованої в університеті рейтингово-накопичувальної системи підсумкового оцінювання знань студентів.
Іншою стала і залікова книжка, її розміри збільшились, бо крім традиційних оцінок за іспити туди стали записувати всі інші досягнення студента: участь у олімпіадах, конкурсах, виступи на конференціях, факультативні заняття тощо. За усі види діяльності студент отримує додаткові кредити, отже протягом 4-річного терміну навчання він може мати 24 додаткові кредити ЄCTS. Звичайно успіхи студента враховуються у загальному рейтингу при вступі на наступний вищий ОКР магістр. Новим для українських студентів стала практика отримання поряд з вітчизняною еквівалентної буквеної оцінки ЄCTS.
Одним із знакових моментів у логічному продовженні Болонських перетворень в освіті стала видача з 2010-2011 навчального року випускникам українських вишів додатків до дипломів європейського зразка. Ці документи значно спрощують процедуру визнання наших дипломів за кордоном, а отже можуть стати у пригоді нашим випускникам, які планують продовжувати навчання або працювати в Європі.
2. Модульне об’єктно-орієнтоване середовище.
Кредитно-трансферна технологія навчання обумовлює необхідність створення доступних електронних освітніх ресурсів (ЕОР). В ХНУ створені такі ЕОР з використанням відомої системи керування навчанням MOODLE (модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), яка надає інструмент для повсякденної роботи кожного викладача i студента. За допомогою цієї системи викладачі створюють електронні навчально-методичні матеріали, надають консультації, контролюють хід виконання студентами планових завдань.
Студенти дистанційно беруть участь у віртуальних заняттях, отримують матеріали i консультації при самостійній роботі, переглядають оцінки i зауваження викладачів на виконані завдання, за допомогою чатів i електронної пошти спілкуються з іншими студентами i викладачами в процесі навчально-виховної діяльності. Дане модульне середовище утримує банк контрольних завдань з усіх навчальних дисциплін та контрольних точок. Студенти мають можливість у будь-який відрізок часу, визначений викладачем, пройти тестування.
3. Інформаційна система «електронний університет».
Для забезпечення прозорості та об’єктивності, як в оцінюванні знань студентів, так і плануванні навчально-виховного процесу, інтенсифікації праці науково-педагогічного персоналу в Хмельницькому національному університеті успішно функціонує інформаційна система «Електронний університет», що забезпечує перехід, виключно, на електронну технологію організації навчального процесу. Ця система забезпечує інтеграцію всіх інформаційних ресурсів навчального закладу в єдину систему формування електронного освітнього середовища. Інформаційна система університету створювалась для комплексної автоматизації процесів організації і контролю навчального процесу та управління ним і носить інтегративний характер. ІС «Електронний університет» містить підсистеми, що складаються з програмних модулів, за допомогою яких формуються дані кожного окремого структурного підрозділу університету, що компонуються в єдину базу даних. Однією з важливих підсистем ІС є підсистема «Електронний деканат», що супроводжує всю поточну роботу деканату, а саме: ведення індивідуальних навчальних планів і електронних карток студентів; формування екзаменаційно-залікових відомостей; автоматичне формування рейтингу студентів і змісту додатків до дипломів; аналіз успішності й управління переміщеннями студентів тощо.
Окремою інформаційною підсистемою є система «Анти-Плагіат» – це програмне забезпечення призначене для виявлення і запобігання плагіату. Цей універсальний інструмент обліку, збереження і порівняльного аналізу електронних текстів письмових робіт діє в ХНУ з 2009 року.
Використання в ІС «Електронний університет» такого інструментарію, як електронний журнал викладача й комп’ютерне тестування, дозволило організувати моніторинг навчальної роботи кожного студента в режимі реального часу. «Прозорість» роботи кожного студента, яка забезпечується на програмному рівні, стала серйозною мотивацією для підвищення якості й ритмічності навчальної роботи студентів. Результати статистичної обробки отриманої інформації використовуються для розробки університетських заходів щодо підвищення якості навчання.
4. Розвиток дистанційного навчання і технологій дистанційної освіти.
У порівнянні з іншими формами освіти дистанційне навчання здатне задовольняти потреби найширшого кола споживачів освітніх послуг. На сьогодні, дистанційна форма навчання є найбільш прийнятною з точки зору економії як фінансового, так і часового ресурсу. У ХНУ підготовка фахівців ДФН відбувається з використанням сучасних інформаційних технологій у 19 інформаційно-комунікаційних центрах дистанційного навчання (ДН), що розміщені майже в усіх регіонах України. Студенти повністю забезпечені методичними матеріалами. Для цього в університеті розроблено понад 1075 дистанційних курсів і 3541 тестових блоків для контролю знань.
Факультет здійснює також перепідготовку фахівців з вищою освітою з основних напрямів підготовки за дистанційними технологіями навчання. Підсумковий контроль на факультеті ДН відбувається у режимі відеоконференцій. За такою схемою на працівників локальних центрів дистанційного навчання покладаються функції ідентифікації особи студента і слідкування за процедурою здачі підсумкового контролю.
В рамках програми ТEMPUS створено мультимедійний on-line компетентісний Центр ДН і впроваджено у навчальний процес заняття з використанням on-line – відеозв’язку, віртуальні інтерактивні лабораторні роботи та електронні засоби навчання, основ індивідуального об’єктно-орієнтованого навчання. Нещодавно проводилась перевірка функціонування центру координаторами програми, які дали схвальну оцінку його діяльності. Впродовж семестру центр використовується також для проведення навчальних занять студентів денної і заочної форм навчання.
Таким чином факультет досяг такого рівня, що може надавати свої інформаційні ресурси для інших форм навчання із використанням дистанційних технологій, а також бути репозитарієм для електронних освітніх ресурсів, що застосовуються на інших формах навчання.
Інформаційна система дистанційного навчання Хмельницького національного університету демонструвалась на виставках «Сучасна освіта в Україні», а також на міжнародних виставках «Високі технології в освіті», в Одесі, де двічі займала 1-і місця і нагороджувалась золотими медалями виставки.
5. Інформаційно-комунікаційна мережа університету.
Шлях інформатизації університетів полягає у розробці та впровадженні інтелектуальної продукції. Інформаційна система університету розвивається в рамках моделі Єдиного інформаційного простору, заснованого на інноваційних розробках провідних фірм світу.
Інформаційні ресурси університету інтегруються в єдину систему і формується єдине електронне освітнє середовище. Використання мультимедійних засобів навчання, тестові контролі, віртуальні лабораторні роботи, масове on-line спілкування студентів, викладачів, методистів, проведення селекторних нарад і відео конференцій здійснюється в університеті за допомогою сучасних технологій Microsoft Lync із використанням сучасного серверного обладнання, що обслуговується Інформаційно-комп’ютерним центром університету.
На даний момент мережа університету проходить стадію реорганізації до рівня корпоративної мережі з використанням новітніх технологій (Exchange, Lync, технологія віртуалізації Hyper-V) від компанії Microsoft. В університеті діє підписка та активно використовуються програми Microsoft DreamsPark та Microsoft IT Academy.
Нова топологія мережі, це нові можливості надання інформаційних послуг, розвиток та впровадження застосування мультимедійного контенту. На території навчальних корпусів університету встановлено більше 30 точок бездротового (Wi-Fi) зв’язку, який дозволяє використання власних комп’ютерних та мобільних пристроїв як студентів, так і викладачів для доступу до локальних мережевих та інформаційних ресурсів університету, а також до інформаційних освітніх ресурсів глобальної мережі Інтернет.
Отже, розглянуті вище кроки освітньої діяльності Хмельницького національного університету в контексті забезпечення підготовки конкурентоспроможних і високопрофесійних фахівців свідчать, що саме якісний та прозорий навчальний процес визначає рівень підготовки випускників і престиж ВНЗ, як в регіоні, так і за його межами. Надалі ХНУ планує працювати над утриманням балансу досягнутих показників і сконцентруватись ще більше на якості усіх сфер діяльності університету.
Микола Скиба,
ректор ХНУ, професор
Олег Шинкарук,
проректор з науково-педагогічної роботи ХНУ, професор
Лариса Любохинець,
завідувач навчально-методичного відділу ХНУ, доцент