Державний Гімн України – один з головних символів держави поряд з Прапором і Гербом.
Сучасний Гімн України був створений восени 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч Павло Чубинський написав патріотичний вірш «Ще не вмерла Україна». Поширившись на західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів. Отець Михайло (Вербицький), відомий композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього.
Вперше надрукований у 1863, з нотами – в 1865 році. 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Це було перше публічне виконання як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку він вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського.
У 1917–1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року американське видання «The New York Times» опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу Гімну України.
За радянських часів вперше Гімн було виконано на сцені фестивалю Червона рута 24 вересня 1989 року.
Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Гімн України справді дивовижний і унікальний. Це наша ідеологія, цілі нації та державні пріоритети. Зараз, коли наші Герої виборюють територіальну цілісність нашої держави, Гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за незалежність.
Слава Україні!
Glory to the heroes!
Слава нашим Захисникам!
Public Relations Department