
У ці дні, з 8 по 10 червня 2026 року, Потсдамський інститут досліджень впливу клімату (PIK) став епіцентром глобальної наукової дискусії, приймаючи міжгалузевий саміт ISIMIP_CROSS-CASCADE 2026. У заході бере участь професорка Ілона Думанська, яка представляє Україну у статусі члена робочих груп WG3-4 проєкту CROSS-CASCADE. Керівником проєкту є відомий вчений Крістофер Рейер з PIK, що об’єднав у науковій спільноті науковців з різних проектів Horisont (таких як ISIMIP, Futura та інші) та мережі COST.
Цей семінар є ключовою подією року для спільноти ISIMIP (Inter-Sectoral Impact Model Intercomparison Project) та водночас першою повноцінною зустріччю нової мережі COST Action CROSS-CASCADE. Захід об’єднав провідних світових експертів, серед яких підтверджені ключові доповідачі: Йохан Рокстрьом (PIK), Марина Романелло (University College London) та Барт ван ден Гурк (Deltares).
Програма воркшопу охоплює критично важливі для сучасної економіки теми:
- Вхідні дані та протоколи ISIMIP.
- Моделі ланцюгів передачі кліматичних впливів.
- Узгоджена політика адаптації.
- Сюжетні лінії та моделювання політики для спільного виробництва.
Особлива увага пленарних засідань приділяється процесам, необхідним для запуску прискореного циклу ISIMIP4, що стане підґрунтям для майбутнього звіту IPCC AR7.
У межах професійної дискусії професорка Ілона Думанська представила доповідь та постерну презентацію на тему: «Integrating Climate Impact Traces, Economic Flows, and Co-Produced Policy Pathways to Address Cascading Risks in a Connected World». Її дослідження фокусується на актуальній для України проблематиці: взаємозв’язку воєнних руйнувань, обході санкцій, діяльності «тіньових флотів» та їхнього впливу на баланс між безпекою і кліматичною стійкістю.
Дослідження спрямоване на вирішення однієї з основних проблем КРОС-КАСКАДНОЇ дії: поширення кліматичних ризиків через нетрадиційні ланцюги передачі, такі як торговельна та безпекова інфраструктура. Хоча традиційні дослідження впливу клімату часто ізолюють біофізичні події, її дослідження відстежує, як геополітичні потрясіння та «тіньова економіка» виступають провідниками для каскадних кліматичних ризиків. Її робота робить конкретний внесок у місію проєкту трьома ключовими способами: мапування нелінійних ланцюгів передачі для відстеження зворотного зв’язку між геополітичним конфліктом, появою «тіньового флоту» та результуючими екологічними наслідками, такими як забруднення вуглеводнями та деградація морської стійкості. При цьому, Чорне море використовується як модель для інтеграції різнорідних наборів даних, поєднуючи дані кліматичних траєкторій з аналізом економічних потоків та «політичними військовими іграми» – для моделювання того, як ці каскадні ризики впливають на європейську безпеку та стабільність торгівлі.
Участь професорки Думанської в семінарі базується на її науковій експертизі в аграрній економіці на рівні кандидатської та докторської дисертацій, а також на активній міжнародній співпраці, зокрема, нещодавній публікації в журналі Energies (Bielenia, M., E. Marušić, and I. Dumanska. 2024. “Rethinking the Green Strategies and Environmental Performance of Ports for the Global Energy Transition” Energies 17, no. 24: 6322. https://doi.org/10.3390/en17246322) у співавторстві з польськими та хорватськими колегами, статусу запрошеного редактора випуску журналу Frontiers in Marine Science (https://www.frontiersin.org/research-topics/79021) та MC member від України в проєкті СOST CA 22122 BlueEconomy.










За інформацією кафедри міжнародних економічних відносин