23–25 квітня 2026 року на базі Хмельницького національного університету відбулася III Міжнародна наукова конференція студентів і молодих учених «Проблеми та інновації у розвитку інженерії, технологій та транспорту». Захід був організований Міністерством освіти і науки України, Хмельницьким національним університетом та Сілезьким технологічним університетом за участю багатьох українських і закордонних співорганізаторів.
Конференція стала логічним продовженням попередньої ініціативи та підтвердила зростання інтересу до молодіжної науки у сфері інженерії, технологій, транспорту, архітектури, цифрового проєктування та інформаційно-вимірювальних систем. Формат проведення поєднав очну участь у Хмельницькому національному університеті та дистанційне підключення через платформу Zoom, що забезпечило відкритість заходу для широкого кола учасників і партнерів з різних країн.
До організації III конференції долучилися наукові та освітні установи України, Польщі, Грузії, Литви, Румунії, Словаччини, Туреччини та Естонії. Серед закордонних співорганізаторів були: AGH University of Science and Technology (PL); Georgian Technical University, Tbilisi (GE); Kaunas University of Technology (LT); Kazimierz Wielki University, Bydgoszcz (PL); Kujawska Szkoła Wyższa (PL); Pamukkale University, Denizli (TR); Rzeszow University of Technology (PL); Tallinn University of Technology (EE); University of Bydgoszcz (PL); University of Petroșani, Petroșani (RO); University of Žilina (SK); Vytautas Magnus University (LT) та інші університети і наукові інституції, що підкреслило виразний міжнародний характер події.
Науковий супровід заходу забезпечувала міжнародна команда науковців, до якої увійшли представники кількох країн та університетів-партнерів. Модератором загальної частини конференції виступив професор кафедри галузевого машинобудування та агроінженерії В’ячеслав Харжевський.
23 квітня відбулося урочисте відкриття та пленарне засідання, а в наступні дні робота продовжилася у тематичних платформах. Урочисте відкриття конференції об’єднало керівництво Хмельницького національного університету та представників партнерських установ. З вітальними словами до учасників звернулися:
– ректор Хмельницького національного університету (Україна) Сергій Матюх,
– декан факультету інженерії, транспорту та архітектури Хмельницького національного університету (Україна) Олег Поліщук,
– проректор з наукової роботи Хмельницького національного університету (Україна) Олег Синюк,
– проректор з науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету (Україна) Катерина Скиба,
а також представники польських університетів, зокрема:
– декан механічного факультету Сілезького технологічного університету (Польща), професор Марцін Адамяк;
– ректор Бидгоської вищої школи (Польща), професор Влодзімеж Маєвські;
– декан механічного факультету Куявської вищої школи у Влоцлавку (Польща), почесний доктор наук Хмельницького національного університету, професор Францішек Бромберек;
– почесний доктор наук Хмельницького національного університету, професор університету Казимира Великого (Польща) Януш Мусял;
– професор Жешувської політехніки (Польща) Катажина Петруха-Урбанік;
– почесний доктор наук Хмельницького національного університету, професор гірничо-металургійної академії в Кракові (Польща) Маріуш Гергель;
– професор гірничо-металургійної академії в Кракові (Польща) Томаш Буратовскі;
– завідувач кафедри галузевого машинобудування та агроінженерії Хмельницького національного університету (Україна) Андрій Мартинюк.
Пленарне засідання відобразило міждисциплінарний характер конференції та високий рівень представлених досліджень. Серед ключових доповідей були виступи, присвячені поєднанню міцності та пластичності у виготовлених сплавах AlSi10Mg, впливу водневого середовища на реологічні властивості матеріалів, концепції мобільного робота з приводом типу Mecanum і магнітною адгезією, інтелектуальним системам вимірювання смогу з використанням БПЛА та штучного інтелекту, а також обмеженням комп’ютерного зору в системах контролю якості дефектів FDM/FFF-друку.
Подальша робота конференції проходила на трьох тематичних платформах, що дало змогу структурувати наукові дискусії за провідними напрямами сучасних інженерних досліджень.
Перша платформа була присвячена інноваційним системам і технологіям в інженерії та менеджменті. Модератором заходу виступила доцент кафедри будівництва і цивільної безпеки Юлія Соколан. Друга — новітнім технологіям в інженерії та транспорті. Модератором був професор кафедри галузевого машинобудування та агроінженерії В’ячеслав Харжевський. Третя — моделюванню інформаційних систем в інженерії та архітектурі. Модератором виступила доцент кафедри архітектури і містобудування Ольга Дерябіна.
У межах першої платформи обговорювалися енерго- та ресурсозберігаючі технології, автоматизація виробництва, мехатроніка, робототехніка, інновації в машинобудуванні, питання охорони праці, цивільної безпеки, а також економічні та управлінські аспекти інженерної діяльності. Тематика доповідей охоплювала низькоемісійний громадський транспорт, енергоефективність електроприводів, використання сонячної енергії, мікрогенерацію, екологічні виклики, застосування штучного інтелекту та сучасних рішень для промислових і транспортних систем.
Друга платформа зосередила увагу на новітніх технологіях виробництва, агроінженерії, галузевому машинобудуванні, матеріалознавстві та трибологічних проблемах в інженерії й транспорті. Тут були представлені доповіді з високопрецизійної візуальної навігації, мікрофільтрації, мастильних матеріалів для автомобілів, діагностики вузлів транспортних засобів, FDM-технологій, адитивного виробництва, екструдерів для композитного філаменту, подрібнення відходів 3D-друку, властивостей аморфних сплавів, біовугілля та інших сучасних інженерних рішень.
Третя тематична платформа охопила питання архітектури, містобудування, інформаційно-вимірювального обладнання, автоматизованого проєктування та комп’ютерного моделювання. Учасники представили дослідження з геопросторового аналізу, систем контролю на основі технічного зору, комп’ютерного діагностування автомобільних систем, 3D-сканування, моделювання транспортних процесів, оптимізації за допомогою CFD, використання LiDAR, лазерного сканування, MEMS-акселерометрів і сучасних програмних середовищ на кшталт SolidWorks Simulation та Moldex3D 2026.
Як і попереднього року, конференція стала не лише майданчиком для представлення результатів досліджень, а й простором фахового спілкування, академічного партнерства та формування міжнародних контактів серед студентів, аспірантів і молодих учених. Спадкоємність тематичних напрямів між конференціями свідчить про послідовний розвиток заходу та зміцнення його ролі як відкритої платформи для презентації інноваційних рішень у технічних науках.
Особливу увагу привертає поєднання фундаментальних і прикладних досліджень, традиційних інженерних напрямів і цифрових технологій нового покоління. Представлені доповіді засвідчили активне використання методів штучного інтелекту, комп’ютерного зору, цифрового моделювання, адитивного виробництва, сенсорних систем, автоматизації та сучасних матеріалів, що відповідає актуальним тенденціям розвитку європейського науково-освітнього простору.
Проведення III Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених «Проблеми та інновації у розвитку інженерії, технологій та транспорту» підтвердило високий організаційний і науковий рівень заходу, а також його важливу роль у підтримці молодих дослідників. Конференція сприяла популяризації наукового пошуку, розвитку міжнародної університетської співпраці та інтеграції молодіжної академічної спільноти у сучасний глобальний науковий простір. Водночас її проведення мало вагоме значення для вдосконалення навчального процесу, оскільки сприяло поєднанню освіти й науки, розширенню практичної підготовки здобувачів вищої освіти та формуванню в них навичок наукової комунікації, презентації результатів досліджень і професійної дискусії. Активну участь у роботі конференції взяли студенти факультету інженерії, транспорту та архітектури, які навчаються за різними освітніми програмами та на різних рівнях вищої освіти — бакалаврському, магістерському та рівні доктора філософії, що засвідчило наступність наукової підготовки та залучення здобувачів освіти до дослідницької діяльності вже на різних етапах професійного становлення.
З матеріалами конференції можна ознайомитися на її офіційному ресурсі за посиланням https://piitt.khmnu.edu.ua/materialy-konferencziyi/.
Олег Поліщук, декан факультету інженерії,
транспорту та архітектури