З нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні для ветеранів, а також співробітників Хмельницького національного університету 4 травня відбулося театралізоване дійство «Друга світова – листи з минулого…», підготовлене Центром культури та естетичного виховання студентів (директор – Кондратюк І. В. ).
Друга світова війна – наймасштабніша війна в історії людства, яка тривала 2194 дні. У ній брала участь 61 країна (80 % населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 мільйонів осіб у всьому світі.
Перемога далась страшною і надто дорогою ціною – мільйони загиблих і покалічених доль, рани, що не загоюються досі. На превеликий жаль, очевидців тих страшних подій з кожним роком все менше. Зрозуміти, як жили українці під час війни, що допомагало бійцям вижити і надихало на перемогу та усвідомити усю глибину людських переживань допомагають листи наших бійців.
Фронтові листи солдатів та їхніх рідних і близьких, які надзвичайно душевно та лірично прочитали учасники театру-студії «Парадиз», наскрізь просочені болем, жагою до життя і любов’ю до рідних та близьких.
З невимовним почуттям гордості, любові і, в той же час, болю та душевного щему солісти театру пісні «Сузір’я» та вокального колективу «Камертон» виконували воєнні пісні, написані як очевидцями тих подій, так і нашими сучасниками. Хореографічні композиції учасників народного ансамблю танцю «Юність Поділля» були символом нещадного та пекучого болю війни.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
З вітальними словами до ветеранів та присутніх звернувся ректор Хмельницького національного університету, професор Микола Єгорович Скиба та ветеран Другої світової війни, син полку, ректор нашого вузу 1974-2001 рр., а нині радник ректора, професор, академік Радомир Іванович Сілін.
Згідно з наказом ректора було оголошено подяку ветеранам Другої світової війни – учасникам бойових дій, учасникам трудового фронту та учаснику трудового фронту та бойових дій на територіях інших держав Анатолію Івановичу Кондрашову.
Це трагедія мільйонів людей. Це пам’ять багатьох поколінь. Це і наша з вами пам’ять про героїчний подвиг наших дідів-прадідів, які не замислюючись віддавали свої життя за мирне небо над головою своїх дітей та онуків, усіх наступних поколінь. Пам’ятаймо про це!