Рідна мова – це найважніша основа, що на ній зростає духовно й культурно кожний народ. У житті кожного народу, а особливо недержавного, рідна мова відіграє найголовнішу роллю: рідна мова – то сила культури, а культура – сила народу.
…І хоч дуже крутими дорогами, густо зарослими тернями, проте українська мова не тільки виросла в зразкову літературну мову, але стала й мовою державною та соборною!
Іван Огієнко, «Наука про рідномовні обов’язки»

25 жовтня з нагоди відзначення Дня української писемності та мови у Хмельницькому національному університеті проведено культурологічний захід мовознавчого, літературознавчого, мистецького і патріотичного спрямування «Одвічна і соборна Мова України». Співорганізаторами національного українськомовного свята стали кафедра української філології, наукова бібліотека ХНУ та СЛТ «Глорія» ХНУ.



Мистецьку зустріч було розпочато вшануванням світлої пам`яті загиблих унаслідок збройної агресії російської федерації проти української держави.
Учасники культурологічного заходу хвилиною мовчання, добрим словом і, за артистично-мистецькою традицією, аплодисментами вшанували світлу пам’ять неповторної людини, благородний життєпис якої спростовує недоречний вислів «Незамінних людей не буває», Митця, Творця – Михайла Петровича Войнаренка, видатного українського поета-пісняра, члена Національної спілки журналістів України, автора і упорядника-редактора художнього-публіцистичного альманаху ХНУ «Думки творчий злет», театрального наставника СЛТ «Глорія» ХНУ, громадського діяча; доктора економічних наук, професора. Проректора з наукової роботи, проректора з науково-педагогічної роботи, першого проректора Хмельницького національного університету.
Оргкомітет культурологічного заходу:
Таїсія Коваль (голова і ведуча), викладач кафедри української філології ХНУ, засновник і керівник СЛТ «Глорія» ХНУ, автор художньо-мистецького альманаху «Слово єднає», упорядник-редактор художнього-публіцистичного альманаху ХНУ «Думки творчий злет», громадський діяч.
Олена Айвазян (співголова), директор Наукової бібліотеки ХНУ, кандидат історичних наук.
Антоніна Гогільчина (секретар, співведуча), провідний бібліотекар, відповідальна за культурно-просвітницьку роботу.
Ольга Навроцька, студентка групи ХТІ-20-1 факультету технологій і дизайну; молода літераторка, голова Ради СЛТ «Глорія» ХНУ.
З нагоди свята української писемності та мови до книгозбірні на зустріч зі студентської молоддю Хмельницького національного університету завітали:
Віталій Міхалевський, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри комп`ютерних наук ХНУ; поет і публіцист; член Національної спілки письменників і Національної спілки журналістів України; голова ХОО Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка; автор, упорядник-редактор художньо-мистецького альманаху «Слово єднає» та художнього-публіцистичного альманаху ХНУ «Думки творчий злет», координатор СЛТ «Глорія» ХНУ
Лідія Ярохно, філологиня, вчителька української мови і літератури; поетеса, членкиня Національноі спілки письменників і Національної спілки журналістів України; голова Старокостянтинівського міськрайонного осередку ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, лауреатка Хмельницької обласної премії імені Володимира Булаєнка; волонтерка.
Микола Лук‘янюк, кандидат технічних наук, доцент кафедри машинознавства ХНУ; поет, гуморист, перекладач; автор художнього-публіцистичного альманаху ХНУ «Думки творчий злет»; засновник і керівник Студентського театру естрадних мініатюр «Юмодес».

Шановані гості свята поділилися власним досвідом шляхів розвитку і вдосконалення володіння українською мовою у житті та у фаховій діяльності, наголосили на тому, що творчість повинна супроводжувати людину на усіх етапах її особистісного і професійного становлення та самореалізації; презентували широкому загалові свої літературно-мистецькі доробки; дали креативні відповіді на оригінальні питання студентів-інтерв`юерів.



Культурологічний захід відбувся у межах вивчення здобувачами вищої освіти обов’язкових навчальних дисциплін «Культура професійного мовлення і спілкування» (викладач – Коваль Т. П.) і «Культурологія та культура мовлення» (викладачі – доц. Олійник Л. В., Коваль Т. П.), що забезпечують формування національномовної особистості громадянина-патріота і майбутнього фахівця; мовленнєвої, комунікативної і риторичної компетентностей шляхом вдосконалення володіння державною українською літературною мовою.



Безперечно, кожному з нас як культурномовних особистостей української нації необхідно синергетично духовно рости, знаючи історію і шануючи традиції свого народу; створюючи українською літературною мовою нові культурні цінності для майбутніх поколінь і навіть цивілізацій!
Доцільно у процесі власної життєтворчості і громадсько-суспільному житті наслідувати філософію української мови її видатних творців – Івана Петровича Котляревського і Тараса Григоровича Шевченка.
Необхідно дотримуватися і правил Рідномовного Катехизису «Десять найголовніших мовних заповідей свідомого громадянина» українського науковця, політичного і громадського діяча, мовознавця і лексикографа, історика церкви і педагога, першого ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету, члена Київського товариства старожитностей і мистецтв та дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка професора Івана Огієнка:
Мова – то серце народу: гине мова – гине й народ.
Хто цурається своєї рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.
Літературна мова, то головний двигун розвитку духової культури народу, то найміцніша основа її.
Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить об’єднанню нації.
Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.
Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.
Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови.
Стан розвою літературної мови – то ступінь культури розвою народу.
Як про духову зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.
Організатори національномовного свята «Одвічна і соборна Мова України» щиро вдячні глядачам-співучасникам: студентам-першокурсникам факультету інженерії, транспорту та архітектури; факультету управління, адміністрування та туризму; учасникам Студентського літературного театру «Глорія» ХНУ (студентам гуманітарно-педагогічного факультету, факультету технологій і дизайну, факультету інженерії, транспорту та архітектури; факультету управління, адміністрування та туризму; факультету економіки і управління) за активну участь у культурологічному діалогові з актуальних питань синергії української мови і культури у національному та міжнародному вимірах, шляхів саморозвитку багатогранності талантів особистості засобами української мови і культури; та за творчу наснагу у духовному спілкуванні з шанованими гостями – знавцями, поціновувачами, популяризаторами української мови і писемності; українолюбами і творцями національного мистецтва ХХІ століття.




НЕХАЙ ПРОЦВІТАЄ ОДВІЧНА ДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА МОВА СОБОРНОЇ УКРАЇНИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Кафедра української філології,
Студентський літературний театр «Глорія»
Хмельницького національного університету