Не цукерки, а постійне спілкування і супровід у доросле життя – ось реальна допомога вихованцям дитбудинків.
Вже традиційно щороку студенти спеціальності “Соціальна робота опікуються вихованцями Хмельницького спеціалізованого будинку дитини «БЕРІЗКА». Адже у кожної людини існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І тоді майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. І все це мала уособлювати родина , якої у крихіток тепер не існує. Їм сняться свої сни, хоча мріють діти, які знаходяться в дитячих будинках про одне. Про те, щоб колись до них прийшли мама чи тато.
Студенти спеціальності «Соціальна робота» групи СР-19-1 разом із куратором, професором кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Рідкодубською Анною Анатоліївною, та доцентом кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Рабійчуком Сергієм Олександровичем, завітали до Хмельницького спеціалізованого будинку дитини «БЕРІЗКА» саме із такою місією – подарувати позитивні емоції від перегляду інсценізованих казок «Ріпка» та «Рукавичка» й танцювального флешмобу.
Звичайно, ми не можемо замінити нікого із рідних, але в наших силах подарувати кожній дитині позитивну емоцію, яка зігріватиме їхню душу.
Майбутні соціальні педагоги і соціальні працівники й надалі будуть відвідувати малюків і даруватимуть їм позитивні емоції та людське тепло.
Староста групи СР-19-1 Андрій Омельченко
16.10.2019