Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.
Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932-1933 років визнаний геноцидом українського народу.
Цього року ми вшановуємо пам’ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. Сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів. Тому цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв голодоморів проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».
Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв.
Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги.
Ми маємо власну державу та Збройні Сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.
До цієї дати в книгозбірні розгорнуто книжково-ілюстративну виставку “Україна пам’ятає – світ визнає”.
Цьогоріч фонд наукової бібліотеки поповнився новими виданнями, які книгозбірня отримала в дар від Національного музею Голодомору-геноциду:
Запрошуємо до перегляду віртуальної виставки “Скорботна свічка пам’яті святої”.
Один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
У тексті використано матеріали Українського інституту національної пам’яті
Наукова бібліотека
Хмельницького національного університету