Завідувач кафедри політології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філософських наук, доктор політичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
Почесний доктор Хмельницького національного університету.
Народився 22 квітня 1948 року в с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області. Батько — Федір Микитович, загинув у 1972 році, а мати — Євдокія Іванівна, до виходу на пенсію працювала колгоспницею. Володимир Федорович зростав у багатодітній і дружній сім’ї, мав п’ятеро сестер. У 1972 році закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему «Профспілки у громадянському суспільстві: особливості парадигми відносин», а з 2005 року — професор філософського факультету. Від 2006 року очолює кафедру політології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Голова конференції трудового колективу та профспілкової організації університету, член президії Центрального Комітету профспілки освіти i науки України і Київської міської ради профспілок, член спеціалізованих вчених рад з захисту докторських i кандидатських дисертацій, член редакційних колегій ряду спеціалізованих видань.
Обирався до складу Конгресу Федерації профспілок України, віце-президент Євразійської асоціації профспілкових організацій університетів. Голова Науково-методичної комісії МОН України з політології. Автор понад 120 наукових та навчально-методичних праць, серед них такі вагомі праці, як: «Основи політології» (1995 р.); «Політологія: історія та методологія» (2000 р.); «Людина i світ» (2001р., 2003 р., 2007р.); «Політологічні обрії» (2001 р.); «Групи інтересів/тиску: визначення, класифікація, межі функціонування та розрізнення» (2002 р.); «Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика» (2002 р.); «Полiтологiя: навчально-методичний комплекс» (2005 р.); «Політологія» (2007 р.). У співавторстві побачили світ підручник «Політологія» (2010 р.) за загальною редакцією В.Ф. Цвиха, О.В. Батрименка та навчально-методичний комплекс «Політологія» (Програма, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи та модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів) (2010 р.). В.Ф. Цвих нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (2003 р.), орденом «Знак Пошани», медаллю «В пам’ять 1500-річчя Києва», має Подяку Київського міського голови та вищі профспілкові нагороди. У 2004 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України», 2005 року за внесок у розвиток вищої освіти нагороджений Міністерством освіти i науки України знаком «Петро Могила», 2007 року — «Знак академії педагогічних наук України», «Ушинський К.Д.». 14 травня 2008 року відзначений орденом «За заслуги» III ступеня, а 25 червня 2010 року — орденом «За заслуги» II ступеня. Дружина — Цвих Надія Іванівна є лікарем міської студентської поліклініки. Син Андрій працює фінансовим директором, разом з дружиною Оленою виховують чарівних донечок — Даринку і Настусю, які є відрадою для всієї родини. Життєвими орієнтирами Володимира Федоровича є слова Конфуція: «Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в державі і сім’ї не буде ворожнечі» та І. Канта: «Роби так, щоб ти завжди ставився до людей — і в своїй особі, і в особі будь-кого іншого також — як до мети. І ніколи не стався до них тільки як до засобу».