Приєднавшись до Болонського процесу, Україна взяла на себе зобов’язання проводити роботу з приведення якості національної освіти у відповідність до європейських стандартів.
За словами ректора Хмельницького національного університету професора Миколи Скиби найголовніше завдання, яке стоїть перед будь яким навчальним закладом, в тому числі й перед ХНУ – це підвищення якості навчання, забезпечення максимальної прозорості, публічності та відкритості надання освітніх послуг в контексті Болонського процесу. Болонський процес – це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони вищої освіти, який офіційно розпочався у 1999 році з підписання Болонської декларації. Передумовою її створення стало підписання Великої Хартії європейських університетів. 19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до Болонського процесу, зобов’язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти. Впровадження Болонської ініціативи в Україні на практиці означає визнання українських дипломів в Європі, академічна мобільність студентів та викладачів, підвищення якості навчального процесу.
У 2004 році згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України Хмельницький національний університет увійшов до числа п’ятдесяти восьми провідних навчальних закладів України, які розпочали широкомасштабний освітянський експеримент щодо впровадження принципів Болонської декларації.
Як працює Болонська система на практиці у Хмельницькому національному університеті, зокрема система оцінювання ECTS, – про це я вирішила запитати у самих студентів нашого університету:
Студентка 3 курсу, факультет інженерної механіки, спеціальність «Охорона праці», відмінниця та староста групи – Дарина Войтюк:
– Все пізнається в порівнянні. Ставлення ж людини до Болонської освітньої системи, яка навчається за цією системою на першому курсі подібне до постулату з спеціальної теорії відносності: “Ніякими вимірюваннями, проведеними всередині інтернаціональної системи відліку, не можна виявити, рухається ця система чи ні”. Тому для мене критеріями оцінки «плюсів» чи «мінусів» Болонського процесу були мамині відгуки серед родичів та друзів на І курсі: « Що це за навчання таке?! – Якісь модулі, накопичення балів… Бізнес, а не навчання… Не те що колись – все упорядковано, чітко: лекційно-семінарський період і сесія…» і на ІІІ курсі: «Як добре, що ХНУ запровадив Болонську освітню систему – немає сесійних стресів, мінімізовані пропуски занять і можна поїхати за кордон вчитися чи працювати».
Ну що ж, а на сьогодні я вже можу пофілософувати і розповісти, яким же насправді є Болонський процес в нашому університеті… Отож, на мою думку, запровадження Болонської системи в ХНУ стало свіжим подихом вітру для всієї напрацьованої моделі навчання, для розвитку особистих якостей студента та професійного розвитку. Світ зазнає глобалізації: ринки й економіки об’єднуються, країни інтегруються у співдружності і співтовариства. У зв’язку з цим виникають і нові освітні завдання. Європа намагається реалізувати їх через Болонський процес – механізм зближення національних систем вищої освіти та створення загальноєвропейської, ґрунтованої на єдиних принципах функціонування. Наш університет, приєднавшись до нього, отримав змогу не лише скористатися позитивним досвідом західних країн, але й розвиватися разом з ними.
Також, Болонський процес сприяє ліквідації корупції у ВНЗ, оскільки передбачає відкриту систему оцінювання. Кожен студент, із запровадженням «Електронного журналу обліку успішності» має можливість бачити свої успіхи і успіхи одногрупників. В кінці кожної атестації оцінки підраховує система і викладач не має можливості вплинути на результат.
Студент нашого університету, починаючи з 2010 року, за бажанням може отримати додаток до диплому європейського зразка, який видається двома мовами (українською і англійською) і в якому традиційні оцінки за національною шкалою дублюються оцінками за шкалою ЕСTS. Наявність такого додатку визнається у більшості країн Європи і наші студенти можуть продовжити навчання у магістратурі європейських університетів. Також цей додаток до диплому може допомогти нашим студентам з працевлаштуванням за кордоном.
На жаль, поки що, нашим спеціалістам розраховувати на перспективу за кордоном не доводиться. Для того, щоб документи про освіту мали значення у тій чи іншій країні, необхідна наявність відповідних угод на державному рівні. На сьогодні Україна має такі домовленості лише з деякими країнами СНД – Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Казахстаном, Узбекистаном, Росією, а також з Естонією, Болгарією, Китаєм, Румунією, Словаччиною та Угорщиною. Для працевлаштування і визнання українських дипломів у цих країнах не вимагається жодних інших підтверджень, не потрібно складати додаткові іспити на профпридатнiсть, достатньо лише надати документ про кваліфікацію спеціаліста. Але для того, щоб визнати наш диплом і зробити кар’єру в Європі чи інших країнах світу, необхідно пройти процес нострифікації. Ця процедура проходить по-різному в кожній конкретній країні. Диплом оцінюється спеціальними комісіями, які аналізують навчальну програму, а також кваліфікацію випускника. Процес цей довготривалий і, на жаль, не завжди закінчується позитивним результатом.
Проте, поки що більш реальним видається продовження освіти в магістратурі одного з європейських університетів або проходження стажування за програмою міжвузівського обміну. Додаток до диплому може зацікавити не тільки тих, хто навчаться за програмою магістратури, а ще й тих, хто має бажання вступити до докторантури одного з європейських університетів. Разом з тим, для того, щоб навчатися в магістраті університету однієї з європейських країн, необхідно пройти досить тривалу і складну процедуру узгодження з координаторами українського університету, що випускає, і вузу, який приймає.
Європейські технології навчання в ХНУ стимулює студентів до зменшення пропусків пар, пропонуючи, як нагороду, певну кількість балів. ECTS передбачає, що студент накопичує бали протягом семестру. Болонська система освіти працює на перспективу. Кредити, модулі і рейтингове оцінювання є магічними засобами уніфікації освітніх систем з одночасним підвищенням якості знань. Адже не відповідати на парах не можна, бо буде втрата балів. А це стимулює на уважне сприйняття матеріалу, на активізацію мислення, на вміння формулювати і висловлювати думку. Якщо врахувати те, що викладачі за Болонською системою повинні давати приблизно 40-60% необхідної інформації, інші відсотки студент має опрацювати сам, то мушу визнати, це допомагає студентам систематизувати знання, працювати організовано. Нелегко, звичайно, студентам до модулів готуватися – при Болонській системі не будеш жити весело «від сесії до сесії». Проте, працьовитим студентам є можливість отримати додаткові канікули на 2 місяці.
Певним мінусом цієї системи я вважаю тести, на виконання яких визначено мінімальний відрізок часу. У студентів від шоку починає зникати процес мислення. І реально знаючі люди втрачають бали на тому, що вчасно не «в’їзжають» в суть питання або просто не встигають його обдумати.
Найбільш позитивним аспектом Болонського процесу є, все ж таки, освітнє зближення держав Європейського Союзу та різні програми обміну студентів. Приємно, що деякі студенти зможуть побачити , як живуть їм «подібні» 🙂 за кордоном та ще й зможуть повчитися разом з ними. Мова йде про створення принципової атмосфери відкритості і освітнього співробітництва всіх європейських країн. Міжнародний обмін і конкуренція здатні привести в рух українські застійні освітні проблеми, реалізувати мету – українські виші займуть гідне місце в європейському освітньому співтоваристві.
Студентка 3 курсу, гуманітарно-педагогічний факультет, спеціальність «Філологія. Українська мова та література.» – Анастасія Козак:
– Мені надзвичайно імпонує те, що в нашому університеті впроваджена Болонська система освіти. На мою думку, Болонська система освіти якнайкраще забезпечує систематичне навчання, дозволяє здійснювати регулярний контроль рівня засвоєння окремих блоків навчального матеріалу і цілого курсу, що викладається. Для студентів такий процес навчання, з одного боку, виявляє свою перевагу у необхідності підготовки меншого обсягу матеріалу для складання кожного змістового модуля, дозволяє глибше та докладніше вивчати окремі теми та розділи курсу. З іншого — усуває можливість пропусків семінарських і практичних занять, використання всіх видів самостійних робіт для отримання найвищих балів на фініші.
Звісно багато студентів скаржаться на Болонську систему, але, я вважаю, що вона краща за стару. Чому більшість не сприймають ECTS? Та тому що тепер треба систематично працювати! ECTS стимулює мобільність і академічне визнання. Вона допомагає університетам організовувати і переглядати їх навчальні програми. ECTS може бути використана для різних програм і форм навчання.
Взяти, хоча б, курс, який складається з 10 практичних занять. На цих заняттях студенти можуть набрати 100 балів, але для цього необхідно готуватися до кожного (!) заняття, щоб отримати «відмінно». Можливість отримати 10 балів залежить від повноти відповіді студента. Це не те, що було раніше: відповів на двох із десяти заняттях — і отримав п’ятірку, а потім ще й контрольну написав на «відмінно» — і все. Словом, кредитно-модульна система студентам не подобається, тому що потребує зусиль! Але після закінчення навчання студенти мають значно кращі знання – тобто сьогодні якість навчання вища.
Також неможливо не відзначити інформаційну систему «Електронний університет», яка є надзвичайним здобутком нашої альма-матер! Адже вона охоплює усіх студентів, викладачів та працівників університету, забезпечує вільний доступ до інформації та відкритості оцінювання. Тому з впевненістю можу сказати, що більшість студентства університету цілком задоволена її функціонуванням.
Студент 4 курсу, факультет інженерної механіки, спеціальність «Технологія машинобудування» – Руслан Рагульський:
– Навчаюсь за Болонською системою з 1-го курсу і мене вона влаштовує: нещодавно була введена «новинка», так званий «Електронний журнал». Тепер у середовищі “Електронний університет” кожен студент може бачити оцінки всієї групи, це дозволяє запобігти корупції, тобто все чисто і прозоро. У нас «безсесійна» форма навчання, студент отримує оцінки протягом всього семестру, іншим словом вчиться протягом усього семестру, а не так як раніше був актуальний вислів: «від сесії до сесії живуть студенти весело», а це вагомий плюс.
Студент 2 курсу, факультет економіки і управління, спеціальність «Маркетинг», учасник трупи Студентського театру «Маска» – Андрій Зімонін:
– Поступове впровадження в ХНУ Болонського процесу дозволяє вже на цьому етапі отримувати більш якісну освіту, яка по своїй суті подібна європейським нормам та стандартам. Наприклад, введення та успішне застосування системи ECTS дає можливість студентам бути більш мобільними, бачити оцінки свої та своєї групи, не даючи змогу «підправити» їх, також студент може продовжувати навчання закордоном, а система європейського оцінювання ECTS полегшує подальше визнання диплому в європейських країнах. Додатки до диплому європейського зразка дають можливість продовжити своє навчання в європейських університетах, а також подальшого працевлаштування і дають змогу підтвердити рівень своєї освіти як в Україні, так і за її межами. Маю надію що в майбутньому наш університет і надалі буде впроваджувати елементи Болонської системи освіти.
Студентка 4 курсу, факультет технологій та дизайну, спеціальність «Технологія і конструювання виробів зі шкіри», голова студентської ради університету, займається активною громадською роботою в університеті та у місті – Вікторія Рудик:
– За Болонською системою я навчаюсь з першого курсу, мені дуже подобається ця система навчання, тому що вона передбачає двоступеневу систему освіти – здобуття рівня бакалавр і магістр, оминаючи будь-які проміжні ступені. Також Болонська система привчає нас до самостійності, адже викладений матеріал можливо вивчати як самостійно – через електронно модульне середовище навчання «MOODLE», так і з допомогою викладачів. Навчання стало набагато прозорішим, по-перше, чітко визначенні обсяги роботи студента з дисципліни, структура і оцінювання змістових модулів, в тому числі за шкалою ECTS, що спрощує перехід із одного університету до іншого, тобто академічну мобільність студента. На мою думку, плюси в новій системі вагомі, а загальний підсумок – це черговий крок України до Європи.
Студент 4 курсу, факультет програмування та комп’ютерних і телекомунікаційних систем, спеціальність «Комп’ютерні науки» – Андрій Заплітняк:
– Зараз я навчаюсь на четвертому курсі і вже зовсім скоро отримаю диплом бакалавра, тому можливість отримання додатку до диплому європейського зразка для мене є дуже важливою. Враховуючи те, що у напрямку інформаційних технологій Україна є рівним партнером багатьох сучасних держав, документ про освіту такого рівня для студентів моєї спеціальності, я вважаю, просто необхідним. І на сьогодні це стало можливим тільки завдяки тому, що наш університет бере участь у проведенні експерименту з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, тобто наш університет вводить стандарти Болонської реформи в організацію навчального процесу. Це сприяє систематизації навчального процесу, а впровадження накопичувальної рейтингової системи оцінювання знань – більш рівномірного навантаження студента протягом семестру, з’являється більше часу для самостійного вивчення тих питань, які цікаві мені самому, а також збільшується період індивідуальної роботи, під час якого можна краще вивчити предметну область курсового чи дипломного проекту. Із кожним роком навчання я дедалі більше переконуюсь у тому, що освітній вектор, який обрав Хмельницький національний університет – участь у Болонському процесі – є правильним та своєчасним, адже країні, яка орієнтується на європейські цінності, потрібна освіта європейського рівня.
Розмовляла Леся Гуменна,
відділ міжнародних зв’язків
та зв’язків з громадськістю ХНУ