Кожен з ветеранів коротко, правдиво, знову проживаючи моменти лихоліття, повідав молоді про ті страшні буремні роки. Усім їм на початку війни було 15-16 років! Вони швидко вчились воювати, захищати, і не боятись! Іноді доходило до сміху, як старші побратими навчали новобранців. Усі вони не втратили віри у перемогу добра над злом, болячи переносять і сьогоднішні події на сході нашої держави
Звертаючись до присутніх ветеранів, ректор університету Микола Єгорович Скиба, висловив велику вдячність усім, хто боровся зі зброєю в руках на фронті і в тилу, на чиїх подвигах зростає сьогоднішнє покоління, яке гідне нащадків своїх дідів та батьків, а також вручив подяки та квіти ветеранам за вагомий внесок у патріотичне виховання молоді. Студентський актив запросив усіх до солодкого чайного столу.
НІ СМІХУ, НІ СПІВІВ, МІЙ ДРУЖЕ, НЕ ТРЕБА,
ХАЙ СЛОВО БАГНЕТОМ СІЯ!
ПАЛАЮТЬ МІСТА ПІД УДАРАМИ З НЕБА,
ГОРИТЬ УКРАЇНА МОЯ.
ЛЕТИТЬ МОЄ СЕРЦЕ, ДЕ СТЕП І МОГИЛИ,
ДЕ КВІТНУЛО ЩАСТЯ МОЄ,
ДЕ В БЕРЕГ СЛАВУТА, З ЖУРБИ ПОСИВІЛИЙ,
КРИВАВОЮ ХВИЛЕЮ Б’Є.
І ГНІВ, ЯК ПОЖЕЖА, ШУМУЄ У ЖИЛАХ,
ЯК ГРОЗАМИ СПОВНЕНИЙ САД…
ОДЯГ НА СЕСТЕР І БРАТІВ МОЇХ МИЛИХ
ЯРМО БРОНІРОВАНИЙ КАТ.
(В. Сосюра «Гнів»)
Завідувач відділом навчально-виховної роботи
Байдич Л.Е.