28 липня в Україні встановлено День вшанування пам’яті Захисників та Захисників України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цю пам’ятну дату запроваджено Постановою Верховної Ради України № 4558-IX від 22 липня 2025 року задля того, щоб українське суспільство та весь світ навіки зберегли спомин про невинно убієнних героїв і безвинних жертв ворожої агресії.
Біль, який не загоїться: чому саме ця дата?
Сумний день 28 липня обрано на згадку про трагедію в колишній Волноваській виправній колонії, що розташована в окупованій Оленівці на Донеччині. У ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські окупаційні війська вчинили жахливий за своєю жорстокістю злочин – масове вбивство українських військовополонених.
Більшість жертв того теракту становили незламні оборонці Маріуполя, які вийшли з території металургійного комбінату «Азовсталь» за наказом військового командування України, спираючись на міжнародні гарантії збереження життя та майбутнього обміну. Того страшного дня загинули десятки наших оборонців, а понад сто отримали тяжкі поранення.
Сувора правда про російську неволю
Полон у сучасних реаліях є одним із найжорстокіших випробувань війни. Умови, створені агресором для утримання українців, є порушенням міжнародного гуманітарного права, прав людини та загальнолюдської моралі.
Згідно з офіційними даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених стикаються із систематичними тортурами. Щоденна реальність тисяч бранців у російському полоні охоплює:
- жорстокі побої та цілеспрямований голод;
- застосування електрошоку;
- імітацію страт;
- психологічний тиск і примусові вибивання «зізнань».
Жертви без зброї: цивільні бранці кремля
Жорстокість ворога не обмежується військовослужбовцями. Жертвами російських тюрем і катівень стали тисячі цивільних громадян: волонтери, журналісти, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та звичайні мешканці тимчасово окупованих територій, які відмовилися коритися загарбникам і відкрито демонстрували свою проукраїнську позицію.
Багатьох із них було страчено без суду і слідства, дехто загинув від нелюдського поводження або досі числиться серед зниклих безвісти. Точна кількість людських втрат у неволі наразі залишається невідомою — розслідування тривають, а повернення тіл загиблих супроводжується величезними труднощами через штучні затягування та маніпуляції з боку країни-агресора.
Зберегти пам’ять заради майбутнього
Нова пам’ятна дата покликана нагадувати кожному з нас про високу ціну свободи. Вшанування тих, хто пройшов крізь пекло тортур, виявив неймовірну стійкість, мужність і вірність Україні, є моральним обов’язком нашого суспільства.
Увічнення героїзму та незламності українських оборонців і цивільних громадян зміцнює національну єдність та нагадує світу про злочини, яким немає терміну давності.
Колектив Хмельницького національного університету схиляє голови у скорботі за загиблим, страченими та закатованими у ворожому полоні. Пам’ятаємо кожного.