12 червня 2026 року на кафедрі телекомунікацій, медійних та інтелектуальних технологій Хмельницького національного університету відбулася гостьова лекція запрошеного професіонала-практика, канд. техн. наук, с.н.с., провідного дослідника науково-дослідного відділу R&D міжнародної фірми DiGas Group Олега Богдановича Голевича. Лектор представляє міжнародну компанію, яка веде діяльність в Україні, і безпосередньо виконує конкретні високоінтелектуальні наукові та прикладні проєкти, формуючи в такий спосіб найактуальніший запит здобувачів до проривних кейсів і рішень для реального сектору економіки.
Олег Голевич є випускником кафедри, який системно підтримує її розвиток, а саме бере участь у науково-дослідних роботах кафедри, проводить ознайомчі та гостьові лекції для здобувачів і науково-педагогічних працівників, долучається до круглих столів щодо обговорення та оновлення освітньо-професійних програм кафедри і приведення їх змісту до сучасних потреб профільної галузі та національної економіки (https://surl.li/kbvurt, https://surl.li/zmnjzy).
Захід проведено як складову освітнього процесу підготовки магістрів за ОПП «Електронні системи та мережі комунікацій». Тематика лекції безпосередньо випливає з профілю ОПП «Електронні системи та мережі комунікацій» (https://khmnu.edu.ua/wp-content/op/m/g5-esmk-2025.pdf), яка акцентує увагу на сучасних рішеннях і застосуванні алгоритмів та методів штучного інтелекту для вирішення нагальних потреб галузі, поєднуючи системний аналіз складних інфокомунікаційних мереж із розробкою та впровадженням програмно-апаратних комплексів, що включають елементи штучного інтелекту.
Лекція системно розкрила як теоретичні основи, так і прикладні аспекти роботи зі штучним інтелектом. Було розглянуто природу та архітектуру ШІ – поняття ШІ як класу алгоритмічних систем і ключові блоки конвеєра обробки даних: вхідні дані, токенізацію та ознаки, модель, контекст, інференс, інструменти, пам’ять і валідацію. Окрему увагу приділено сімействам моделей і модальностям – мономодальним та полімодальним (мультимодальним) моделям, огляду сучасних сімейств (GPT/Codex, Claude, Gemini, Grok, DeepSeek, Llama, Mistral, Qwen, Cohere, Jamba), відкритим (open-weight) та закритим моделям, а також архітектурам dense та MoE. Лектор пояснив, як моделі «розуміють» запит – через токени, числові ID токенів та embeddings, векторне представлення сенсу і багатовимірний семантичний простір та його візуалізацію методами PCA, t-SNE, UMAP. Розкрито роботу трансформерів – шари Transformer, механізм уваги, контекстні представлення та генерацію відповіді «токен за токеном». Розглянуто стиснення та оптимізацію моделей – квантування рівнів Q4–Q8 і баланс якості, точності, обсягу пам’яті (VRAM) та швидкості локального запуску. Окремо представлено RAG (Retrieval-Augmented Generation) – доповнене пошуком генерування як зовнішню пам’ять для мовних моделей, роботу з векторними базами даних та reranking. Практичний блок було присвячено токенам та контекстному вікну з метою з’ясування, на що вистачає робочої пам’яті моделі та скільки ресурсів вона займає на реальних інженерних задачах (datasheet, аналіз коду, технічний аналіз підсистем).
Для здобувачів лекція дала цілісне, практико-орієнтоване розуміння того, як влаштовані сучасні моделі ШІ та як обирати і застосовувати їх для конкретних інженерних задач галузі електроніки, електронних комунікацій, приладобудування та радіотехніки – від аналізу технічної документації до роботи з кодом і телеметрією. Для науково-педагогічних працівників захід став джерелом актуальних прикладів із реального сектору, які можна інтегрувати в зміст дисциплін, та майданчиком для звірки змісту ОПП із поточними технологічними трендами (https://surl.li/wksyme, https://surli.cc/ljwbao).
Після лекції відбувся науковий семінар, активну участь у якому взяли здобувачі групи ЕСМКм-25-1 Іван Швець та Владислав Пасічник, а також науково-педагогічні працівники кафедри – канд. техн. наук, доцент Олег Пивовар, канд. техн. наук, доцент Віктор Стецюк та завідувач кафедри, д-р техн. наук, професор Сергій Підченко, а також гарант ОПП д-р техн. наук, професор Юлій Бойко. Полеміка наукової дискусії торкнулася як фахових для спеціальності G5 особливостей застосування ШІ, так і безпосередньо практичних кейсів. Зокрема, обговорювалися ступінь довіри до різних моделей ШІ та до даних, на яких вони навчені, концепція та типологія моделей ШІ. Зокрема доцент Олег Пивовар окреслив основні типи моделей ШІ, їх структуру та методики формування, а також розглянув алгоритми embedding, моделі Хопфілда і питання роботи з датасетами. Обговорювалась нестабільність і неоднозначність спрацювання ШІ, а також практичні питання токенів та контексту. Було наголошено на важливості курсу «Програмно-апаратні засоби з елементами ШІ» у межах вибіркових освітніх компонентів, а також на доцільності розгляду питань застосування ШІ в обов’язкових дисциплінах – як проривного напряму, затребуваного і здобувачами, і реальним сектором економіки, що є одним з основних напрямів підготовки магістрів спеціальності G5 за ОПП «Електронні системи та мережі комунікацій».
Активну участь у семінарі взяв стейкхолдер-роботодавець – канд. техн. наук, доцент, начальник конструкторського відділу № 1 конструкторського центру ТОВ «НОВАТОР», випускник кафедри Олег Войтюк, який у 2026 році очолив Державну екзаменаційну комісію із захисту кваліфікаційних проєктів бакалаврів (https://surl.lt/wdaaas).
Такий широкий масштаб залучення роботодавців-практиків, викладачів кафедри та здобувачів свідчить про підтримку ОПП і попит на випускників, які активно працевлаштовуються на провідних підприємствах і фірмах – ТОВ «НОВАТОР», ТОВ «X-CITY», ТОВ «ЛІФТ-СТАНДАРТ», ТОВ «ІТТ», АТ «УКРТЕЛЕКОМ», DiGas Group тощо. Робота стейкхолдерів у межах відкритих лекцій і семінарів, засвідчує підтримку ОПП «Електронні системи та мережі комунікацій» та доведення до здобувачів проривних викликів, що постали у високотехнологічній індустрії, з метою підготовки їх до вирішення актуальних і нагальних завдань у науковому та прикладному напрямах економіки України.
Юлій Бойко,
д-р техн. наук, професор кафедри телекомунікацій,
медійних та інтелектуальних технологій