6 грудня у Хмельницькому національному університеті для студентів гуманітарно-педагогічного факультету та факультету міжнародних відносин відбулася лекція доктора філологічних наук, професора Львівського національного університету імені Івана Франка Галини Мацюк на тему «Мовна політика в сучасній Європі: соціолінгвістичній вимір».
Слухачів гостьової лекції – студентів гуманітарно-педагогічного факультету та факультету міжнародних відносин, викладачів кафедри української філології та кафедри слов’янської філології – привітала Інна Царалунга, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології. Вона наголосила на багаторічній співпраці кафедри української філології Хмельницького національного університету із Львівською соціолінгвістичною школою, організатором якої є проф. Галина Мацюк. Зокрема, це виступи викладачів та студентів кафедри української філології на Міжнародних соціолінгвістичних конференціях (Львів, 2016, 2018), участь студентів-філологів у Соціолінгвістичному конкурсі «Шляхи утвердження української мови як мови міжнаціонального спілкування» (2017) та Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт із соціолінгвістики (2017).
Мета лекції полягала в донесенні до студентів на фоні підходів – політологічного, правового та публічної/культурної дипломатії – ще одного аспекту аналізу проблеми «мовна політика в сучасній Європі», уже з контексту соціолінвгістики як науки про мову і суспільство. Для досягнення поставленої мети доповідачка сформулювала й обґрунтувала три проблемні питання: 1. Адресанти мовної політики. 2. Статус мов у країнах Європи унітарних та з федеральним устроєм. 3. Загальні висновки про соціолінгвістичний підхід до проблеми «мовна політика в сучасній Європі».
Проф. Г. Мацюк зосередилася на правовій площині діяльності таких адресантів мовної політики, як: Рада Європи ( 47 держав), Європейський Союз (27 держав), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (57 держав, не тільки з Європи), урядів / парламентів держав та експертів (політологів, політичних соціологів, міжнародників, соціолінгвістів, істориків та ін.).
Статус мов пояснено й на підставі аналізу національного мовного законодавства унітарних держав (41 держава) та країн з федеративним устроєм (6 країн) у Європі.
Добре продумана презентація лекції сприяла запам’ятовуванню основних положень про статуси мов (державні/офіційні, регіональні або міноритарні, іноземні, мови мігрантів чи переміщених осіб, загрожені мови). Студенти підсумовували аналіз кожного з питань і доходили висновку, як базові європейські цінності – Свобода, Демократія, Толерантність і Справедливість – пов’язані з фундаментальними та культурними правами і свободами (що влючають вимогу рівності мов і недискримінації громадян за ознакою мови).
Інтерактивний характер лекції виявляв взаємодію доповідачки зі студентами-слухачами, які брали активну участь в обговоренні питань.
Проф. Г. Мацюк розкрила мовну політику національних урядів держав Європи шляхом аналізу законодавчого статусу офіційних мов у Конституціях та Законах про мови та шляхом уваги до мов меншин (на прикладі держав, які ратифікували Європейську хартію регіональних або міноритарних мов).
Окрему увагу було приділено й розкриттю шляху України (за 1989-2019 рр.) як члена Ради Європи й однієї із тридцяти семи держав Європи, що мають за законодавством одну державну мову. Студенти зрозуміли динаміку мовного будівництва:
1. Закон 1989 р. «Про мови в Українській РСР» (українська як державна, російська мова – мова міжнаціонального спілкування);
2. Закон 2012 р. «Про засади державної мовної політики» (прирівнював права державної української та регіональних мов (меншин) для впровадження в близькому майбутньому офіційної двомовності в Україні);
3. Закон 2019 р. «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (українська мова як державна і як мова міжетнічної єдності в Україні).
Прослухана лекція дозволила зрозуміти ознаки поняття «багатомовність», оскільки вони пов’язані з розрізненням офіційної багатомовності та неофіційної багатомовності, з реалізацією їх у публічному та міжособистісному дискурсах, зі вcтановленням історичних, правових, політичних та військових впливів на зміни ієрархії: державна/офіційна чи державні/офіційні – регіональні/міноритарні мови.
Марія Гавриш, модератор зустрічі, кандидат філологічних наук, доцент, викладач дисципліни “Основи етно- та соціолінгвістики” для магістрантів 1 курсу спеціальності “Філологія. Українська мова та література”, висловила сподівання, що науково-дослідна лабораторія “Соціолінгвістичне моделювання мовного середовища Хмельниччини й суміжних регіонів”, створена цьогоріч на кафедрі української філології Хмельницького національного університету, буде активно долучатися до розв’язання проблем, окреслених у лекції проф. Галини Мацюк.
Інформація кафедри української філології
07.12.2021