У п’ятницю, з самого ранку, невеличке свято завітало до вихованців Хмельницького спеціалізованого будинку дитини «Берізка». Саме у цей день група студентів намагались зробити щось приємне для вихованців цього закладу. Маленьким людям, чиї долі досі не виділили їм достатньо тепла.
Звісно, кожен з нас – тих, хто був присутній на цьому заході, сподіватиметься, що у кожного з них буде шанс на веселе та сповнене можливостей життя, проте порадувати малят просто зараз – чудовий шанс зробити диво своїми руками.
Дарма суворі дорослі говорять, що чудес не буває – це підступна брехня, адже як інакше, якщо не чудом, назвати посмішки захоплених малих, коли студенти, переодягнені у героїв казки «Рукавичка», привертали до себе їхню увагу? Діти – найуважніші глядачі, і ця публіка, напевне, була саме тією, котру кожен з нас навряд чи колись забуде.
Саме їх посмішки та щирий сміх стали усім за винагороду, саме їх міцні обійми у цей день не хотілося порушувати. Саме цим дітям конче необхідне те диво, у яке зовсім не вірять суворі дорослі. І у яке група студентів Хмельницького національного університету повірила принаймні на цей день.
Дива – це те, що ми робимо власноруч. Дива – це теплі посмішки найкращих у світі глядачів, та розчулені обличчя найкращих у цей день акторів.
Кожен з нас в змозі творити диво для тих, хто вірить у нього. Диво для тих, кому воно необхідне. Диво – для тих, чиї мрії обов’язково мають справдитися. І кожен з нас сподіватиметься, що хоча б це невеличке диво завітає до малят і ще не один раз.
Романова Анастасія,
студентка групи СР-16-1
Рабійчук С. О.,
доцент кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки,
кандидат педагогічних наук